17.3. Класифікація відчуттів

Оскільки відчуття виникають внаслідок впливу певного фізичного подразника на відповідний рецептор, первинна класифікація відчуттів базується на рецепторі, що дає відчуття певної якості чи модальності.

Класифікація Арістотеля (за модальністю): зір, слух, смак, нюх, дотик чи шкірні відчуття (дотик, тиск, температура, біль).

Класифікація В.Вундта (за видами енергії). Запропонована в 1898 р. Усі рецептори розділені на три групи:

Механорецептори розсіяні по поверхні тіла й усередині його (у сухожиллях, шкірі, стінках судин і т.д.), уловлюють механічну енергію деформації, стиску, зрушення тканин.

Хеморецептори – смак і нюх – сприймають хімічну енергію різних речовин.

Фоторецептори здійснюють рецепцію світлової енергії. Еволюція чутливості до світлових подразників пов'язана зі зміною ока, що розвивається від простої світлочутливої пластинки у кишковопорожнинних до фасеточного ока комах і камерного ока хребетних.

Класифікація Шеррінгтона (за положенням рецептора в організмі й виконуваною функцією). Запропонована в 1906 р. За нею виділяється 3 класи рецепцій:

Екстерорецепція. Рецептори розташовані на поверхні тіла й спеціалізуються на рецепції зовнішніх подразників. Сюди відносять п'ять класичних модальностей. Ці рецептори, у свою чергу, розділяються на дистантні (зір і слух) і контактні (смак, нюх, дотик). Контактні рецептори у філогенезі виникають раніше від дистантних.

Пропріорецепція. Рецептори розташовані в м'язах та сухожиллях і спеціалізуються на рецепції положення й руху тіла в просторі. До них належать механорецептори й вестибулорецептори, що реагують на статичну силу гравітації та прискорені рухи голови.

Інтерорецепція. Рецептори розташовані у внутрішніх органах і чуттєві до обмінних процесів у внутрішнім середовищі організму. Це механорецептори й хеморецептори. Лише з великими застереженнями можна говорити, що подразнення інтерорецепторів призводить до виникнення відчуттів. С.Л.Рубінштейн називає ці відчуття органічною чутливістю й виділяє такі їх властивості: 1) вони пов'язані з органічними потребами, які через ці відчуття вперше відбиваються у свідомості; 2) сенсорна чутливість злита з чутливістю афективною; 3) вони слабко опредмечені; 4) тісно пов'язані з руховими імпульсами [12; 208-265].

Еволюційна класифікація сенсорних процесів Х.Хеда. Виділяє два види чутливості. Молодша й більш розвинена – епікритична чутливість. Дозволяє точно локалізувати об'єкт у просторі, дає об'єктивні відомості про явище. Відносно давня й примітивна – протопатична чутливість. Відчуття не дають уявлення про точну локалізацію предмета ні в просторі тіла, ні в зовнішньому просторі. Їх характеризує постійна афективна забарвленість, вони відбивають скоріше суб'єктивні стани, ніж об'єктивні процеси.

Сукупність ієрархічних механізмів сприймання, здатних вирішувати різні за складністю перцептивні завдання називається перцептивною системою. Основні з них такі:

1. Зорова система реалізує складну епікритичну форму чутливості. Вона бере участь у регуляції локомоцій і предметних дій (сприймання простору, оцінка властивостей поверхні предмета), а також забезпечує реалізацію вищих форм предметного сприймання, які відрізняються високою константністю.

2. Слухова система подає інформацію про властивості акустичних явищ і про положення об'єктів у просторі, бере участь у координації артикуляційних рухів. Сприймання мови й музики – найскладніші види соціальних сприймань.

3. Шкірно-м'язова система складається з безлічі підсистем. Бере участь у регуляції рухів і визначає сприймання взаємного положення частин тіла. На основі активного дотику можливі вищі форми предметного сприймання. Функціонує під контролем зорової системи.

4. Нюхово-смакова система уможливлює сприймання хімічних властивостей різних речовин. У деяких тварин використовується для просторової орієнтації. Найбільшу роль відіграє у контролі харчової поведінки.

5. Вестибулярна система відбиває діючі на тіло сили ваги й інерційні сили, пов'язані з його прискореним рухом. За її допомогою здійснюється оцінка положення, пози, початку й закінчення руху тіла в різних напрямках. Взаємодіє з багатьма іншими перцептивними системами.