- •Конспект лекцій по загальній психології
- •Вступ до розділу 1
- •Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості людини Лекція 1. Розвиток поглядів на предмет в історії психології
- •1.1. Донаукова психологія як вчення про душу
- •1.2. Психологія – наука про свідомість
- •1.3. Поведінка як предмет психології
- •1.4. Психіка як відображення
- •Лекція 2. Сучасний стан психологічної науки
- •2.1. Місце психології в системі наук. Галузі сучасної психології
- •2.2. Основні теоретичні підходи в сучасній психології
- •Основні теоретичні напрямки сучасної психології
- •2.3. Методологічні основи психології
- •2.4. Методи психологічного дослідження
- •2. Емпіричні методи:
- •3. Методи обробки даних:
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •– Системність;
- •Лекція 3. Психіка й мозок
- •3.1. Уявлення про взаємозв’язок психіки й мозку
- •3.2. Будова та функції нервової системи
- •3.3. Рефлекторна діяльність мозку
- •Лекція 4. Виникнення і розвиток психіки у філогенезі
- •4.1. Проблема виникнення психіки. Об'єктивні критерії психіки
- •4.2. Етапи розвитку психіки у філогенезі
- •4.3. Сутність розбіжностей психіки людини і тварин
- •Лекція 5. Свідомість людини
- •5.1. Суспільно-історична природа свідомості людини
- •5.2. Розвиток свідомості в онтогенезі. Поняття вищих психічних функцій
- •5.3. Характеристики свідомості
- •5.4. Змінені стани свідомості
- •Лекція 6. Несвідомі психічні явища
- •6.1. Несвідомі механізми свідомих дій
- •2. Несвідомі чинники свідомих дій
- •3. Надсвідомі процеси
- •Лекція 7. Психологія особистості
- •7.1. Поняття особистості в психології
- •7.2. Структура особистості
- •7.3. Спрямованість та самосвідомість
- •7.4. Типології особистості
- •Деякі класичні типології
- •Лекція 8. Індивідуально-психологічні особливості людини
- •8.1. Поняття індивідуально-психологічних особливостей
- •8.2. Темперамент
- •8.3.Характер
- •8.4. Здібності
- •Лекція 9. Основні принципи й поняття загальнопсихологічної теорії діяльності
- •9.1. Постулат безпосередності та спроби його подолання
- •9.2. Основні принципи загально-психологічної теорії діяльності
- •9.3. Основні поняття теорії діяльності
- •Лекція 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності
- •10.1. Дія, операція, рух
- •10.2. Механізми організації рухів і дій
- •10.3. Рівні побудови рухів
- •10.4. Механізм формування навички
- •Лекція 11. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності
- •11.1. Відношення мети і мотиву
- •11.2. Властивості, генезис і функції смислових утворень
- •11. 3. Поняття і рівні смислової сфери особистості
- •11.4. Динаміка смислових процесів
- •Лекція 12. Психологія мотивації
- •12.1. Основні поняття психології мотивації
- •Потреба як внутрішній чинник активності людини це:
- •12.2. Загальна характеристика мотивів
- •12.3. Теоретичні підходи до розуміння мотивів
- •Лекція 13. Теорії мотивації
- •13.1. Класичні теорії мотивації
- •Класичні теорії мотивації
- •13.2. Динамічна теорія мотивації Курта Левіна
- •13.3. Проблема класифікації потреб і мотивів
- •Класифікації потреб і мотивів
- •Класифікація потреб с. Б. Каверіна
- •13. 4. Специфіка людської мотивації
- •Лекція 14. Загальна характеристика емоційного відображення
- •14.1. Місце емоцій у системі психічних явищ
- •14.2. Функції емоцій. Види емоцій
- •14.3. Умови виникнення емоційного процесу
- •14.4. Емоції та особистість
- •3. Емоційні стани:
- •А) настрій – загальне емоційне тло;
- •Лекція 15. Теорії емоцій (способи інтерпретації емоційних явищ)
- •15.1. Емоції як факт свідомості
- •15.2. Емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів (органічні теорії)
- •15.3. Теорія диференціальних емоцій
- •15.4. Інформаційна теорія емоцій
- •Лекція 16. Психологія волі
- •16.1. Поняття та теорії волі
- •16.2. Воля як довільне управління поведінкою та діяльністю людини
- •16.3. Вольові стани та вольові якості особистості
- •Список використаної літератури
- •Вступ до розділу ііі
- •Лекція 17. Сенсорно-перцептивні процеси
- •17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми
- •1. Предметність
- •2. Суб’єктивність
- •3. Чуттєва неприступність
- •4. Спонтанна активність
- •17.2. Загальна характеристика відчуттів
- •17.3. Класифікація відчуттів
- •17.4. Властивості та закономірності відчуттів
- •Лекція 18. Сприймання
- •18.1. Особливості образів сприймання
- •18.2. Фігура й тло: закономірності перцептивної організації матеріалу
- •18.3. Активність сприймання
- •Лекція 19. Увага
- •19.1. Загальна характеристика уваги
- •19.2. Теорії уваги
- •19.3. Дослідження уваги в сучасній когнітивній психології
- •Лекція 20. Пам’ять
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті.
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті
- •20.2. Дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології
- •Генератор відповіді
- •20.3. Довільне і мимовільне запам'ятовування
- •20.4. Повторення й забування
- •Експериментальні умови для вивчення ретроактивного гальмування
- •Лекція 21. Уява
- •21.1. Місце уяви в структурі психічного
- •21.2. Уява і творчість
- •21.3. Уява як основа цілепокладання
- •Список використаної літератури
- •Розділ іv. Мисленнєво-мовлєнневі процеси
- •Тема 22. Предмет психології мислення
- •Тема 23. Теорії мислення
- •Тема 24. Психологія інтелекту Тема 25. Мислення і мовлення
- •Лекція 22. Предмет психології мислення
- •1. Місце мислення в структурі психічних явищ
- •2. Науки, що вивчають мислення
- •3. Мислення як процес вирішення завдань
- •4. Види мислення
- •Лекція 23. Теорії мислення
- •1. Механістичний підхід до дослідження мислення
- •2. Телеологічний підхід
- •3. Цілісний підхід
- •4. Логічна теорія мислення
- •Лекція 24. Психологія інтелекту
- •1. Проблема визначення інтелекту
- •2. Тестологічний підхід до дослідження інтелекту
- •3. Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Лекція 25. Мислення і мовлення
- •1. Проблема співвідношення мислення і мовлення
- •2. Слово й поняття
- •3. Висловлення й думка
- •4. Проблема внутрішнього мовлення в психології
- •Список використаної літератури
17.2. Загальна характеристика відчуттів
Терміни “відчуття” й “сприймання” мають щонайменше двоякий зміст:
– використовуються для позначення філософських категорій і в цьому розумінні виступають як елементарні, первинні ступені індивідуального пізнання. При цьому вони розуміються і як психічні процеси, і як кінцеві результати цих процесів, тобто як певна форма психічного відображення зовнішнього світу;
– є найважливішими психологічними поняттями, у цьому розумінні відчуття й сприймання – певні види образів.
Відчуття – це найпростіший психічний процес, що полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливі матеріальних подразників на відповідні рецептори.
Сприймання – відображення цілісних предметів і явищ при їх безпосередньому впливі на органи чуття.
Рецепторна концепція відчуттів виражається в принципі специфічної енергії органів чуття та в гіпотезі сталості зв'язку між стимулом і відчуттям.
У 1826 р. І.Мюллер сформулював принцип специфічної енергії органів чуття: відчуття залежать не від природи подразника, а від органа чи нерва, у якому відбувається процес подразнення, тобто відчуття є вираженням його специфічної енергії.
За допомогою зору, наприклад, пізнається неіснуюче в природі світло, оскільки наше око створює враження світла й тоді, коли на нього діє електричний чи механічний подразник, тобто при відсутності фізичного світла.
Відчуття світла – це вираження специфічної енергії сітківки, воно лише суб'єктивний стан свідомості.
Однак не всі подразники є такими універсальними, як струм або механічний подразник. Звуки, запахи, що діють на око, не викликають зорових відчуттів, світло й запах не викликають слухових відчуттів. До того ж відчуття, викликані різними подразниками, не однакові за якістю. Механічний удар чи електричний струм, впливаючи на вухо, викличуть грубе слухове відчуття, яке не можна порівняти з багатством слухових відчуттів, викликаних повітряними коливаннями.
Формування органів чуття, їх спеціалізації в процесі біологічної еволюції відбувалося в умовах реальних взаємовідношень організму із середовищем, під впливом зовнішнього світу. Вплив зовнішнього світу формував самі рецептори, закріплені в будові нервової системи відбитки ефектів процесу подразнення.
Сприймання змінюється разом зі зміною умов існування живих істот і ускладненням їх поведінки. У ході еволюції підвищується спеціалізація органів чуття, внаслідок чого вони виявляються чуттєвими тільки до певних форм енергії подразників. Слід розрізняти подразники, адекватні для даного органа чуття, і неадекватні. Навіть якщо за допомогою неадекватного подразника все ж таки вдається викликати відчуття, то здебільшого для цього потрібно набагато більше енергії.
Рефлекторна теорія виражається в принципі органів чуття специфічної енергії та в принципі уподібнення.
Принцип органів чуття специфічної енергії полягає в тому, що відображення зовнішнього світу здійснюється на основі рецепції адекватного подразника. Відчуття виникає як реакція організму на той чи інший подразник і має, як усяке психічне явище, рефлекторний характер.
У ході побудови образа відбувається уподібнення динаміки моторних ланок властивостям предмета. У рухах органів чуття відбувається безпосереднє відтворення чи уподібнення суб'єкта властивостям предмета, який сприймається. Мова йде не про деяку споконвічну відповідність органа об'єкту, а саме про уподібнення станів органа властивостям відбиваного об'єкта. Не сама рука, що обмацує, відтворює контур предмета, а її рухи. Чим більше рух подібний до об'єкта, тим досконаліше відображення його форми, тим точніше можна відрізнити дану форму від іншої.
