- •Конспект лекцій по загальній психології
- •Вступ до розділу 1
- •Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості людини Лекція 1. Розвиток поглядів на предмет в історії психології
- •1.1. Донаукова психологія як вчення про душу
- •1.2. Психологія – наука про свідомість
- •1.3. Поведінка як предмет психології
- •1.4. Психіка як відображення
- •Лекція 2. Сучасний стан психологічної науки
- •2.1. Місце психології в системі наук. Галузі сучасної психології
- •2.2. Основні теоретичні підходи в сучасній психології
- •Основні теоретичні напрямки сучасної психології
- •2.3. Методологічні основи психології
- •2.4. Методи психологічного дослідження
- •2. Емпіричні методи:
- •3. Методи обробки даних:
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •– Системність;
- •Лекція 3. Психіка й мозок
- •3.1. Уявлення про взаємозв’язок психіки й мозку
- •3.2. Будова та функції нервової системи
- •3.3. Рефлекторна діяльність мозку
- •Лекція 4. Виникнення і розвиток психіки у філогенезі
- •4.1. Проблема виникнення психіки. Об'єктивні критерії психіки
- •4.2. Етапи розвитку психіки у філогенезі
- •4.3. Сутність розбіжностей психіки людини і тварин
- •Лекція 5. Свідомість людини
- •5.1. Суспільно-історична природа свідомості людини
- •5.2. Розвиток свідомості в онтогенезі. Поняття вищих психічних функцій
- •5.3. Характеристики свідомості
- •5.4. Змінені стани свідомості
- •Лекція 6. Несвідомі психічні явища
- •6.1. Несвідомі механізми свідомих дій
- •2. Несвідомі чинники свідомих дій
- •3. Надсвідомі процеси
- •Лекція 7. Психологія особистості
- •7.1. Поняття особистості в психології
- •7.2. Структура особистості
- •7.3. Спрямованість та самосвідомість
- •7.4. Типології особистості
- •Деякі класичні типології
- •Лекція 8. Індивідуально-психологічні особливості людини
- •8.1. Поняття індивідуально-психологічних особливостей
- •8.2. Темперамент
- •8.3.Характер
- •8.4. Здібності
- •Лекція 9. Основні принципи й поняття загальнопсихологічної теорії діяльності
- •9.1. Постулат безпосередності та спроби його подолання
- •9.2. Основні принципи загально-психологічної теорії діяльності
- •9.3. Основні поняття теорії діяльності
- •Лекція 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності
- •10.1. Дія, операція, рух
- •10.2. Механізми організації рухів і дій
- •10.3. Рівні побудови рухів
- •10.4. Механізм формування навички
- •Лекція 11. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності
- •11.1. Відношення мети і мотиву
- •11.2. Властивості, генезис і функції смислових утворень
- •11. 3. Поняття і рівні смислової сфери особистості
- •11.4. Динаміка смислових процесів
- •Лекція 12. Психологія мотивації
- •12.1. Основні поняття психології мотивації
- •Потреба як внутрішній чинник активності людини це:
- •12.2. Загальна характеристика мотивів
- •12.3. Теоретичні підходи до розуміння мотивів
- •Лекція 13. Теорії мотивації
- •13.1. Класичні теорії мотивації
- •Класичні теорії мотивації
- •13.2. Динамічна теорія мотивації Курта Левіна
- •13.3. Проблема класифікації потреб і мотивів
- •Класифікації потреб і мотивів
- •Класифікація потреб с. Б. Каверіна
- •13. 4. Специфіка людської мотивації
- •Лекція 14. Загальна характеристика емоційного відображення
- •14.1. Місце емоцій у системі психічних явищ
- •14.2. Функції емоцій. Види емоцій
- •14.3. Умови виникнення емоційного процесу
- •14.4. Емоції та особистість
- •3. Емоційні стани:
- •А) настрій – загальне емоційне тло;
- •Лекція 15. Теорії емоцій (способи інтерпретації емоційних явищ)
- •15.1. Емоції як факт свідомості
- •15.2. Емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів (органічні теорії)
- •15.3. Теорія диференціальних емоцій
- •15.4. Інформаційна теорія емоцій
- •Лекція 16. Психологія волі
- •16.1. Поняття та теорії волі
- •16.2. Воля як довільне управління поведінкою та діяльністю людини
- •16.3. Вольові стани та вольові якості особистості
- •Список використаної літератури
- •Вступ до розділу ііі
- •Лекція 17. Сенсорно-перцептивні процеси
- •17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми
- •1. Предметність
- •2. Суб’єктивність
- •3. Чуттєва неприступність
- •4. Спонтанна активність
- •17.2. Загальна характеристика відчуттів
- •17.3. Класифікація відчуттів
- •17.4. Властивості та закономірності відчуттів
- •Лекція 18. Сприймання
- •18.1. Особливості образів сприймання
- •18.2. Фігура й тло: закономірності перцептивної організації матеріалу
- •18.3. Активність сприймання
- •Лекція 19. Увага
- •19.1. Загальна характеристика уваги
- •19.2. Теорії уваги
- •19.3. Дослідження уваги в сучасній когнітивній психології
- •Лекція 20. Пам’ять
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті.
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті
- •20.2. Дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології
- •Генератор відповіді
- •20.3. Довільне і мимовільне запам'ятовування
- •20.4. Повторення й забування
- •Експериментальні умови для вивчення ретроактивного гальмування
- •Лекція 21. Уява
- •21.1. Місце уяви в структурі психічного
- •21.2. Уява і творчість
- •21.3. Уява як основа цілепокладання
- •Список використаної літератури
- •Розділ іv. Мисленнєво-мовлєнневі процеси
- •Тема 22. Предмет психології мислення
- •Тема 23. Теорії мислення
- •Тема 24. Психологія інтелекту Тема 25. Мислення і мовлення
- •Лекція 22. Предмет психології мислення
- •1. Місце мислення в структурі психічних явищ
- •2. Науки, що вивчають мислення
- •3. Мислення як процес вирішення завдань
- •4. Види мислення
- •Лекція 23. Теорії мислення
- •1. Механістичний підхід до дослідження мислення
- •2. Телеологічний підхід
- •3. Цілісний підхід
- •4. Логічна теорія мислення
- •Лекція 24. Психологія інтелекту
- •1. Проблема визначення інтелекту
- •2. Тестологічний підхід до дослідження інтелекту
- •3. Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Лекція 25. Мислення і мовлення
- •1. Проблема співвідношення мислення і мовлення
- •2. Слово й поняття
- •3. Висловлення й думка
- •4. Проблема внутрішнього мовлення в психології
- •Список використаної літератури
15.2. Емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів (органічні теорії)
Ч. Дарвін у праці “Походження виразних рухів людини” показав зв'язок емоцій людини з відповідними афективними й інстинктивними реакціями у тварин. Важливо було довести, що почуття, які вважалися “свята святих” людської душі, мають тваринне походження. Так виникла рудиментарна теорія емоцій, в межах якої емоції людини розумілися суто ретроспективно. Виразні рухи, що супроводжують наш страх, розглядаються як рудиментарні залишки тваринної реакції при втечі й обороні, а виразні рухи, що супроводжують гнів – рудиментарні залишки тваринної реакції нападу. Страх – загальмований напад. Гнів – загальмована бійка.
Першим традиційну концепцію емоцій похитнув У. Джемс, американський психолог інтроспективної орієнтації, у 1884 р. Датський психолог К. Ланге виступив з цими ж ідеями в 1885 р. Теорія Джемса – Ланге розглядає як результат органічних змін, викликаних деякими подразниками. “Якщо ми уявимо собі якусь сильну емоцію і спробуємо думкою відняти з цього стану нашої свідомості одне за одним усі відчуття пов'язаних з ним тілесних симптомів, то зрештою від даної емоції нічого не залишиться, ніякого “психічного матеріалу”, з якого могла б утворитися дана емоція. У залишку ж вийде холодний байдужний стан чистий інтелектуального сприйняття...Я зовсім не можу уявити собі, що за емоція страху залишиться в нашій свідомості, якщо усунути з нього почуття, пов'язані з посиленим серцебиттям, з коротким подихом, із тремтінням губ, з розслабленням членів, з “гусячою шкірою” і з порушеннями в нутрощах”, – писав У.Джемс.
Динаміка емоцій у теорії Джемса – Ланге виглядає так: сприймання емоціогенних стимулів – нервово-м’язова реакція організму – переробка в центральній нервовій системі імпульсів, які надходять від органів – виникнення суб’єктивного переживання стимулу у вигляді емоцій.
Основний доказ своєї теорії Джемс і Ланге бачили не стільки в тому факті, що емоційні стани супроводжуються фізіологічними змінами, скільки в тому, що без фізіологічних змін не може існувати і сама емоція, емоція – це і є прямий результат того, що колись приймалося за її тілесні прояви. З цього положення випливало два наслідки:
1) якщо придушити зовнішні прояви пристрасті, він повинна завмерти:
2) викликаючи в собі довільно при спокійному стані духу зовнішні прояви тієї чи іншої емоції, ми повинні відчувати і саму емоцію.
Таламічну теорію У. Кеннона та Ф. Барда (1927–1928) можна вважати науковою альтернативою теорії Джемса – Ланге, тому що її автори вважали, що не емоція є усвідомленням рухової та вегетативної реакції, а навпаки, вегетативні зміни та м’язові реакції організму є наслідком переживання емоцій. Первинний аналіз емоціогенної ситуації здійснюється в особливому відділі центральної нервової системи – таламусі, який водночас надсилає сигнали як до вегетативної та периферичної нервової системи, так і до півкуль головного мозку, де усвідомлюється біологічне значення подій, що відбуваються, та формується їх емоційна оцінка. Таким чином, центром емоцій є таламус, а кора великих півкуль виконує функцію більш тонкого розрізнення емоціогенних стимулів і регулювання емоційних реакцій. За теорією Кеннона – Барда динаміка емоцій така: сприймання емоціогенних стимулів – переробка нервових імпульсів, які надходять від рецепторів до центральної нервової системи з одночасною передачею збудження в кору головного мозку і до інших органів тіла – виникнення суб’єктивного переживання емоційного стану та поява нервово-м’язової реакції організму на відповідні стимули.
