- •Конспект лекцій по загальній психології
- •Вступ до розділу 1
- •Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості людини Лекція 1. Розвиток поглядів на предмет в історії психології
- •1.1. Донаукова психологія як вчення про душу
- •1.2. Психологія – наука про свідомість
- •1.3. Поведінка як предмет психології
- •1.4. Психіка як відображення
- •Лекція 2. Сучасний стан психологічної науки
- •2.1. Місце психології в системі наук. Галузі сучасної психології
- •2.2. Основні теоретичні підходи в сучасній психології
- •Основні теоретичні напрямки сучасної психології
- •2.3. Методологічні основи психології
- •2.4. Методи психологічного дослідження
- •2. Емпіричні методи:
- •3. Методи обробки даних:
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •– Системність;
- •Лекція 3. Психіка й мозок
- •3.1. Уявлення про взаємозв’язок психіки й мозку
- •3.2. Будова та функції нервової системи
- •3.3. Рефлекторна діяльність мозку
- •Лекція 4. Виникнення і розвиток психіки у філогенезі
- •4.1. Проблема виникнення психіки. Об'єктивні критерії психіки
- •4.2. Етапи розвитку психіки у філогенезі
- •4.3. Сутність розбіжностей психіки людини і тварин
- •Лекція 5. Свідомість людини
- •5.1. Суспільно-історична природа свідомості людини
- •5.2. Розвиток свідомості в онтогенезі. Поняття вищих психічних функцій
- •5.3. Характеристики свідомості
- •5.4. Змінені стани свідомості
- •Лекція 6. Несвідомі психічні явища
- •6.1. Несвідомі механізми свідомих дій
- •2. Несвідомі чинники свідомих дій
- •3. Надсвідомі процеси
- •Лекція 7. Психологія особистості
- •7.1. Поняття особистості в психології
- •7.2. Структура особистості
- •7.3. Спрямованість та самосвідомість
- •7.4. Типології особистості
- •Деякі класичні типології
- •Лекція 8. Індивідуально-психологічні особливості людини
- •8.1. Поняття індивідуально-психологічних особливостей
- •8.2. Темперамент
- •8.3.Характер
- •8.4. Здібності
- •Лекція 9. Основні принципи й поняття загальнопсихологічної теорії діяльності
- •9.1. Постулат безпосередності та спроби його подолання
- •9.2. Основні принципи загально-психологічної теорії діяльності
- •9.3. Основні поняття теорії діяльності
- •Лекція 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності
- •10.1. Дія, операція, рух
- •10.2. Механізми організації рухів і дій
- •10.3. Рівні побудови рухів
- •10.4. Механізм формування навички
- •Лекція 11. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності
- •11.1. Відношення мети і мотиву
- •11.2. Властивості, генезис і функції смислових утворень
- •11. 3. Поняття і рівні смислової сфери особистості
- •11.4. Динаміка смислових процесів
- •Лекція 12. Психологія мотивації
- •12.1. Основні поняття психології мотивації
- •Потреба як внутрішній чинник активності людини це:
- •12.2. Загальна характеристика мотивів
- •12.3. Теоретичні підходи до розуміння мотивів
- •Лекція 13. Теорії мотивації
- •13.1. Класичні теорії мотивації
- •Класичні теорії мотивації
- •13.2. Динамічна теорія мотивації Курта Левіна
- •13.3. Проблема класифікації потреб і мотивів
- •Класифікації потреб і мотивів
- •Класифікація потреб с. Б. Каверіна
- •13. 4. Специфіка людської мотивації
- •Лекція 14. Загальна характеристика емоційного відображення
- •14.1. Місце емоцій у системі психічних явищ
- •14.2. Функції емоцій. Види емоцій
- •14.3. Умови виникнення емоційного процесу
- •14.4. Емоції та особистість
- •3. Емоційні стани:
- •А) настрій – загальне емоційне тло;
- •Лекція 15. Теорії емоцій (способи інтерпретації емоційних явищ)
- •15.1. Емоції як факт свідомості
- •15.2. Емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів (органічні теорії)
- •15.3. Теорія диференціальних емоцій
- •15.4. Інформаційна теорія емоцій
- •Лекція 16. Психологія волі
- •16.1. Поняття та теорії волі
- •16.2. Воля як довільне управління поведінкою та діяльністю людини
- •16.3. Вольові стани та вольові якості особистості
- •Список використаної літератури
- •Вступ до розділу ііі
- •Лекція 17. Сенсорно-перцептивні процеси
- •17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми
- •1. Предметність
- •2. Суб’єктивність
- •3. Чуттєва неприступність
- •4. Спонтанна активність
- •17.2. Загальна характеристика відчуттів
- •17.3. Класифікація відчуттів
- •17.4. Властивості та закономірності відчуттів
- •Лекція 18. Сприймання
- •18.1. Особливості образів сприймання
- •18.2. Фігура й тло: закономірності перцептивної організації матеріалу
- •18.3. Активність сприймання
- •Лекція 19. Увага
- •19.1. Загальна характеристика уваги
- •19.2. Теорії уваги
- •19.3. Дослідження уваги в сучасній когнітивній психології
- •Лекція 20. Пам’ять
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті.
- •20.1. Загальна характеристика пам'яті
- •20.2. Дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології
- •Генератор відповіді
- •20.3. Довільне і мимовільне запам'ятовування
- •20.4. Повторення й забування
- •Експериментальні умови для вивчення ретроактивного гальмування
- •Лекція 21. Уява
- •21.1. Місце уяви в структурі психічного
- •21.2. Уява і творчість
- •21.3. Уява як основа цілепокладання
- •Список використаної літератури
- •Розділ іv. Мисленнєво-мовлєнневі процеси
- •Тема 22. Предмет психології мислення
- •Тема 23. Теорії мислення
- •Тема 24. Психологія інтелекту Тема 25. Мислення і мовлення
- •Лекція 22. Предмет психології мислення
- •1. Місце мислення в структурі психічних явищ
- •2. Науки, що вивчають мислення
- •3. Мислення як процес вирішення завдань
- •4. Види мислення
- •Лекція 23. Теорії мислення
- •1. Механістичний підхід до дослідження мислення
- •2. Телеологічний підхід
- •3. Цілісний підхід
- •4. Логічна теорія мислення
- •Лекція 24. Психологія інтелекту
- •1. Проблема визначення інтелекту
- •2. Тестологічний підхід до дослідження інтелекту
- •3. Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Лекція 25. Мислення і мовлення
- •1. Проблема співвідношення мислення і мовлення
- •2. Слово й поняття
- •3. Висловлення й думка
- •4. Проблема внутрішнього мовлення в психології
- •Список використаної літератури
Лекція 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності
10.1. Дія, операція, рух.
10.2. Механізми організації рухів і дій.
10.3. Рівні побудови рухів.
10.4. Механізм формування навички.
10.1. Дія, операція, рух
Операція – це спосіб виконання дії. Головна властивість операцій полягає в тому, що вони мало або зовсім не усвідомлюються. Цим вони принципово відрізняються від дій, що припускають і наявність свідомої мети і здійснення свідомого контролю за перебігом дії.
Операції бувають двох видів: одні виникають шляхом адаптації, приладжування, безпосереднього наслідування, інші виникають з дії шляхом її автоматизації.
Операції першого виду не усвідомлюються і не можуть бути викликані у свідомості навіть шляхом спеціальних зусиль. Операції другого роду знаходяться на границі свідомості. Свідомість їх як би підстерігає і вони легко можуть стати усвідомленими.
Усяка складна дія спирається на "фундамент" реалізуючих її операцій. При цьому границя, що проходить між усвідомленим і неусвідомленим нефіксована, рухлива. Рух цієї границі нагору означає перетворення деяких дій (в основному найбільш елементарних) на операції. Рух границі вниз означає, навпаки, перетворення операцій у дію. Наприклад, якщо в ході розмови у вас виникла якась думка, ви можете її висловити, піклуючись в основному про зміст, а не про спосіб вираження. Це дія, забезпечена багатьма операціями. Припустимо, ви не змогли відразу підібрати потрібні слова, тоді всі ваші зусилля будуть спрямовані на оформлення висловлення, на пошук способу вираження. Те, що раніш відбувалося на рівні операцій, стало дією, границя зрушилася вниз.
А як довідатися, де в кожному конкретному випадку проходить границя, що відокремлює дію від операції? Оскільки дія є одиниця діяльності, відповідь на це питання дозволить встановити, якими одиницями працює зараз людина. Це дає можливість довідатися, наскільки людина просунулася в навчанні, наскільки і чим “завантажена” її свідомість, знаходиться вона в стані стомлення або емоційного порушення (за яких відбувається дроблення дії). Відповіді на це питання поки немає.
Визначення операції як способу виконання дії в даному випадку не працює, тому що зворотне твердження неправильне: не всякий спосіб є операція. Так, часткові дії цілком можна розглядати як способи виконання більш великої дії, до складу якого вони входять, але при цьому вони не перестають бути діями.
Ні статус “способу”, ні співвіднесеність з умовами, ні величина або масштаб акта не дозволяють безумовно визначити його діяльнісний ранг, тобто відповісти на запитання, є він дією або операцією.
Найбільш точна психологічна ознака – усвідомленість – у принципі може бути використана, однак далеко не завжди. Вона перестає працювати в прикордонній зоні, поблизу границі, що розділяє шар дій і операцій.
Отже, оскільки результат операцій не усвідомлюється як самостійна мета, вони не є самостійними діями, але на відміну від рухів, операції – не просто механізми, за допомогою яких здійснюється дія, а їхня складова частина.
Операції – складова частина дії.
Рухи – механізми дії.
Рухи – спосіб здійснення дії, спрямований на вирішення певного завдання. Характер і зміст завдання визначає рух.
Основні види рухів:
1) рухи пози – статичні рефлекси, які забезпечують підтримку і зміну пози тіла, що досягається шляхом активної тонічної напруженості м'язів;
2) локомоції – рухи пересування, їхні особливості виражаються в ході, поставі, в яких явно відбивається психічний вигляд людини, у всякому разі деякі його риси;
3) виразні рухи обличчя і тіла (міміка і пантоміміка) – безпосередні прояви емоцій, які більш-менш виразно відбивають їх складну і напружену гру;
4) семантичні рухи (виростають з виразних) – носії певного значення, що на кожному кроці вплітається в наше життя: стверджувальний або заперечувальний жест головою, зняття капелюха, рукостискання, голосування. Тут жест, рух виступає як опосередкований історичними умовами свого виникнення носій певного, дуже узагальненого змісту;
5) мова як моторна функція в її динамічному аспекті – її ритміка, інтонація, акценти, наголоси, посилення;
6) робочі рухи, різні в різних видах трудових операцій. Точність, швидкість, координація робочих рухів, пристосованість до конкретних умов, влучність, спритність – їх основні характеристики.
