8.4. Здібності

Здібності – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності. Виділяють загальні здібності, які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності (загальні розумові здібності, пам’ять, увага та ін.), і спеціальні здібності, що відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності (музичний слух – для музиканта, психомоторне чуття – для пілота, уява – для конструктора тощо). Успішне виконання певної діяльності передбачає своєрідне поєднання загальних і спеціальних здібностей.

Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками, але самі вони до них не зводяться.

Здатності відрізняють одну людину від іншої, ніхто не стане говорити про здібності там, де мова йде про властивості, у відношенні яких усі люди рівні. Усі люди здатні до прямоходіння та оволодінню мовою, однак до власне здібностей ці функції не належать: перша – через те, що вона непсихологічна, друга – через загальність.

Природну основу здібностей складають задатки. Задатки – природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, природна передумова його розвитку. Найбільш значущою є структура нервової системи, насамперед головного мозку і органів чуття. Задатки – органічна основа здібностей та інших психічних властивостей – темпераменту, характеру тощо. Але задатки самі собою не визначають здібностей, формування яких залежить від умов життя й діяльності людини. Задатки людини різноманітні і можуть розвиватися в різних напрямах. На основі одних і тих же задатків можуть розвиватися різні здібності.

Розрізняють декілька рівнів розвитку здібностей.

Обдарованість – високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Оскільки обдарованість виявляється в конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованість тощо.

Талант – вища здатність людини до певного виду діяльності, що надає людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконувати її.

Геніальність – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Геніальність людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову й вселюдську значущість.

РОЗДІЛ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ВНУТРІШНЄ РЕГУЛЮВАННЯ

Вступ до розділу ІІ

Тема 9. Основні принципи й поняття загальнопсихологічної

теорії діяльності

Тема 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності

Тема 11. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності

Тема 12. Психологія мотивації

Тема 13. Теорії мотивації

Тема 14. Загальна характеристика емоційного відображення

Тема 15. Теорії емоцій (способи інтерпретації емоційних явищ)

Тема 16. Психологія волі

Список використаної літератури

Лекція 9. Основні принципи й поняття загальнопсихологічної теорії діяльності

9.1. Постулат безпосередності та спроби його подолання.

9.2. Основні принципи загальнопсихологічної теорії діяльності.

9.3. Основні поняття теорії діяльності.