5.5. Філогенез головного мозку

Головний мозок може бути лише в організмів, що мають голову. Першими такими тваринами є деякі молюски – класи Черевоногі та Головоногі. У черевоногих голова більш-менш виокремлена і несе рот, очі та щупальця. Нервова система складається з п’яти пар нервових гангліїв, що зв’язані між собою нервовими тяжами. Пара церебральних гангліїв не злита і головного мозку не утворює. У головоногих молюсків голова несе 8 або 10 щупалець(ніг), рот веде в порожнину, в якій міститься специфічний язик з тертушкою – радула. Нервова система у них набагато складніша ніж в інших безхребетних тварин. Нервові ганглії голови дуже великі і дуже щільно прилягають один до одного, що утворюють сполошну нервову масу, яку називають мозком (на гістологічних препаратах видно, що ганглії не зливаються і можна розрізнити вузли). Мозок щільним кільцем облягає стравохід. Нервова система високо спеціалізована. За тонкістю своїх почуттів, точності сприйняття і складності реакцій-відповідей головоногі молюски перевершують багатьох морських тварин. Деякі вчені вважають, що є багато спільного в утворенні умовних рефлексів і процесів гальмування людського мозку та восьминога, хоч центри цих функцій не гомологічні за своїм походженням. Таким чином мозок цих молюсків не є гомологічним мозку хребетних тварин.

Наступні тварини, які мають голову – це комахи, що відносяться до типу Членистоногі. Відділи їх тіла (голова, груди, черевце) утворились в наслідок злиття члеників. При утворенні голови одночасно зі злиттям члеників відбувалось і злиття та часткова редукція нервових гангліїв. Таким чином у вищих комах утворився головний мозок з трьох відділів. Але він також не гомологічний головному мозку хребетних хоч і забезпечує високорозвинену нервову діяльність.

В типі Хордові голова з’явилась у представників підтипу Черепні або Хребетні. Першим класом цього типу є Круглороті. Вже в цього класу головний мозок складається з п’яти відділів. На мал. 5.1 показано примітивний головний мозок міноги. (Більш детальна характеристика головного мозку круглоротих та риб викладена в підрозділі 5.3.

На мал. 5.5. показано головний мозок амфібій. Як видно з малюнка в амфібій відносно збільшується передній мозок і зменшується середній, значного розвитку набуває проміжний мозок. Але в амфібій в зв’язку з одноманітними рухами зменшився мозочок в порівнянні з рибами.

Мал. 5.5. Головний мозок жаби: 1 – пів- Мал. 5.6. Головний мозок плазунів: А – вид

кулі переднього мозку, 2 – нюхова до- зверху, Б – вид знизу, В і Г – вид збоку, 1 –

ля, 3 – нюховий нерв, 4 – проміжний півкуля переднього мозку, 2 – нюхова доля мозок, 5 – середній мозок, 6 – мозочок, 3 – смугасте тіло, 4 – проміжний мозок, 5 –

7 – довгастий мозок, 8 – четвертий шлу- тім’яний орган, 6 – гіпофіз, 7 – середній мозок ночок, 9 – спинний мозок. 8 – перехрест зорових нервів, 9 – мозочок, 10 –

четвертий шлуночок, 11 – довгастий мозок,

12 – спинний мозок, 13 – третій шлуночок, 14 –

сильвіїв водопровід.

про

Мал. 5.7. Головний мозок ссавця: А – вигляд зверху: 1 – нюхові долі, 2 – півкулі переднього мозку, 3 – епіфіз, 4 – середній мозок, 5 – довгастий мозок, 6 – мозочок; Б – сагітальний розріз (схема): 1 – смугасте тіло, 2 – мантія, 3 – епіфіз, 4 – лійка, 5 – гіпофіз,

6 – середній мозок, 7 – мозочок, 8 – довгастий мозок, 9 – спинний мозок, 10 – міст, 11 – нюховий нерв.

Мал. 5.8. Поверхня головного мозку хребетних та головний мозок приматів:

1 – нюхова доля, 2 – півкулі головного мозку, 3 – мозочок, 4 – довгастий мозок