5.1. Диференціація клітин, як основа виникнення тканин. Чутливі клітини

Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їх функціональну єдність, та забезпечує зв'язок організму як цілого з зовнішнім середовищем.

Еволюція будови й функцій нервової системи починається від безхре­бетних тварин. Починаючи з них можна простежити, як розвивалися й уск­ладнювалися рецептори, як з’явились нервові клітини та вдосконалювалася будо­ва нервової системи від нижчих тварин до високоорганізованих.

Нервова тканина характеризу­ється такими властивостями, як по­дразнення, збудження й проведення збудження.

Процес утворення нервової тка­нини йшов поступово від недифе-ренційованої протоплазми найпростіших (саркодових, джгутикових, війчастих) до надзвичайно складної нервової сис­теми у ссавців і людини. Так, амеба відпові­дає на подразнення збудженням усієї клітини, тоді як у багатоклі­тинних організмів збудження з по­верхневого шару клітин передається до клітин, що лежать глибше.

Багатоклітинний організм має вже диференційовані тканини. Ра­зом з іншими утворюється й нерво­ва тканина, яка виконує притаманні лише їй функції.

Першими тваринами, у яких з’явились нервові клітини, відносяться до типу Губки. Абсолютна більшість губок – це морські сидячі колоніальними (зрідка поодинокі) тварини, тіло яких складається з двох шарів, між якими знаходиться драглиста маса – мезоглея. В мезоглеї містяться склеробласти, що утворюють вапнякові або кременистий скелет, та поодинокі пігментні, статеві і нервові клітини. Нервові клітини не поєднуються між собою і нервової системи як такої не утворюють.

Вважають, що початковим ета­пом розвитку нервової тканини є епітеліально-мускульні клітини кишковопороднистих, тобто епітеліальні клітини з протоплазматичними відростками, які мають здатність скорочува­тися. Далі ускладнення нервової системи йде по шляху утворення нейромоторних клітин: поверхневої – рецептора – відростка – провідника збудження.

Нервова система під впливом навколишнього середовища за­знає ряду змін, які дають можливість людині якнайкраще присто­суватися до умов життя. Відбувається вдосконалення всіх елементів у рефлекторній дузі. Особливих змін зазнають рецептори, просте­жується спеціалізація рецепторної клітини, її пристосування до пев­ного подразнення: хімічного, механічного, теплового, звукового, світлового та ін. Рецептори клітини концентруються в певних міс­цях і утворюються складно побудовані органи рецепції, які звуться аналізаторами (око, вухо, орган нюху та ін.). Той подразник, до якого пристосувалася нервова клітина, називається адекватним

5.2. Дифузна нервова система. Кільцева нервова система

Вперше нервова система як така появляється у тварин типу Кишковопорожнинні. До них відносяться гідроїдні, сцифоїдні та коралові поліпи. Їх тіло також складається з двох шарів (ектодерми і ентодерми), між якими знаходиться мезоглея. Нервові клітини у кишковопорожнинних розкидані по всьому тілу і сполучаються між собою за допомогою відростками утворюючи нервову сітку. У поліпів і медуз нервова система дифузна, вона має вигляд сіт­ки, що складається з рецепторних і рухових клітин, які сполучаю­ться між собою протоплазматичними відростками. Завдяки наяв­ності такої сітки збудження поширюється на велику кількість клі­тин, які скорочуються і викликають збудження всіх м'язів тіла.

Більш складний тип – Ребровики теж мають дифузну нервову систему. Вона складається з підшкірного нервового сплетіння, що має вигляд сітки і невеликого, але густого скопичення нервових клітин у вигляді вузла (ганглія) на протилежному від рота кінці. Тут же знаходиться й орган рівноваги.

Більш високоорганізованими тваринами є представники типу Плоскі черви (війчасті або турбелярії, сисуни або трематоди, стьожкові або цестоди, моногеноїди, темноцефали, гірокотіліди). Це істинно тришарові тварини, тобто їх тіло розвивається з ектодерми, ентодерми та мезодерми. У них вперше появляється центральна нервова система у вигляді навкологлоткового ганглію та повздовжніх нервових стовбкрів. У них також добре розвинені органи чуття, в тому числі фоторецептори, органи хімічного чуття і рівноваги.

Такий же тип нервової системи зберігся і в тварин типу Намательмінти (класи: черево війчасті, кіноринхи, крглі чарви або нематоди, коловратки). Центральна нервова система у них складається з нервових стовбурів, що розміщені вздовж тіла і кільцевих (навколо стравоходу) комісур, які зв’язують повздовжні стовбури в єдину систему. Кільце та система гангліонарних клітин біля нього утворюють щось подібне до головного мозку.