Контролювання стерильності

Стерильність може перевірятись безпосередньо (бактеріологічне дослідження, проводиться раз на 7—10 днів) або непрямими методами (за допомогою тест-ампули).

Контролювання якості передстерилізаційного оброблення

З цією метою використовують хімічні реактиви, за допомогою яких можна виявити на інструментах сліди невідмитої крові або залишки мийних засобів. Реактиви змінюють свій колір за наявності відповідних речовин (кров, лужні мийні засоби). Така перевірка проводиться після оброблення перед стерилізацією.

Для виявлення крові використовується бензидинова проба (амідопіринова); для виявлення слідів мийних засобів — фенолфталеїнова проба. Універсальною вважається ізопіранова проба.

Оброблення операційного поля

Заздалегідь проводиться санітарно-гігієнічне оброблення хворого (миття у ванні або під душем, заміна натільної і постільної білизни, гоління операційного поля сухим способом). На операційному столі поле обробляється хімічними антисепти­ками (йодонат 1 %, йодоперон 1 %, 70 % етиловий спирт, 2,4 % первомур).

При цьому слід дотримуватись таких правил:

- широке оброблення;

- послідовність від центра до периферії;

- багатократність оброблення в ході операції (правило Гроссіха—Філончикова);

- шкіра обробляється перед обмеженням, після обмеження, безпосередньо перед розтином, періодично в ході операції, перед накладанням шкірних швів і піс­ля нього;

- забруднені ділянки обробляються останніми.

ОБРОБЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ

Інструменти послідовно обробляють у два етапи: виконуються передстерилізація і безпосередньо стерилізація.

Вид і обсяг передстерилізації визначаються ступенем інфікованості інстру­ментів, а спосіб стерилізації залежить від виду інструментів.

ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОГО ОБРОБЛЕННЯ

1. Знезараження. Використані інструменти в розкритому або розібраному виг­ляді занурюють у дезінфекційні засоби кімнатної температури. Як дезінфек­ційні засоби використовують: 3 % розчин хлораміну (експозиція 40—60 хв), 6 % розчин пероксиду водню (90 хв). Після знезараження інструменти проми­вають проточною водою до зникнення запаху хлору.

2. Миття. Інструменти занурюють у спеціальний мийний (лужний) розчин, до складу якого входять мийний засіб (пральний порошок), пероксид водню і вода. Температура розчину 50—60 °С, експозиція 20 хв. Потім кожний інс­трумент миють у цьому розчині протягом ЗО с, обполіскують у проточній воді, потім — у дистильованій і викладають на решітку.

3. Висушування. Може здійснюватись природним чином або в сухожаровій шафі при 80 °С до зникнення вологи.

Оброблення рук

Оброблення (миття) рук — дуже важлива процедура. Існують певні правила миття рук. Послідовно треба виконати механічну і хімічну (знежирення) обробку. Руки ретельно миють під краном щіткою і милом від кінчиків пальців до верхньої третини передпліччя. При цьому дотримуються принципу: «Не торкатись обробленими ділянками рук менш чистої шкіри і предметів».

Для подальшої обробки використовують антисептичні засоби. Вони повинні мати сильну антисептичну дію і бути нешкідливими для шкіри.

Розрізняють такі способи оброблення рук:

Класичні методи:

• Спасокукоцького — Кочергина: здійснюється в двох тазах по 3 хв у 0,5 % розчині нашатирного спирту;

• Альфельда — Фюрбрінгера та ін.: мають лише історичний інтерес і зараз не застосовуються.

Сучасні методи:

• Бруно: руки обробляють протягом 10 хв 96% етиловим спиртом за відсутності проточної води;

• оброблення первомуром: здійснюється в одному тазу 2,4 % розчином протягом 1 хв;

• оброблення хлоргексидином, дегміном, дегміцидом тощо.

Первомур готують так. У колбі змішують 171 мл 30—33 % перекису водню і 69 мл 100% мурашиної кислоти; ставлять на 1 год у холодильник, періодично збовтуючи. Потім доливають до 10 л дистильованою водою (тобто доливають 9л 760 мл дистильованої води).

Термін «антисептика» ввів у 1750 р. англійський хірург Прінгл, описавши антисептичні властивості хініну.

Англійський хірург Дж. Лістер запропонував для боротьби з мікробами в операційній використовувати 2—3 % розчин карболової кислоти (розпилювали в повітрі операційної, обробляли ним руки, інструмент, перев'язувальний і шовний матеріал).

Висновок

Матеріали лекції підібрані згідно теми, широко висвітлена актуальна проблема профілактики внутрішньо лікарняної інфекції, накази МОЗ України, методи асептики, дезінфекція та стерилізація предметів медичного призначення, контроль стерильності. В доступній формі описано знезараження рук персоналу операційно – перев’язувального блоку різними методами.

Матеріал може бути використаний як основний лекційний матеріал.

Література

1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – С. 82, 92 – 106.

2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – 67 – 106.

3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 12 – 21.

4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії .- К.: Здоров’я , 2003.- С. 10 – 27.