Методи боротьби з інфекцією у повітрі

Носіння масок. Маски використовуються медичним персоналом для запобігання потраплянню при диханні крапель секрету з носоглотки і ротової порожнини в зовнішнє середовище. Існують два типи масок: фільтрівні і відбивні. До фільтрівних належать марлеві маски. Тришарові маски затримують 70%, мікроорганізмів, що видихаються, чотиришарові — 80%, шестишарові - 96%, При зволоженні марлі її фільтрівна здатність знижується. Через 3 год 100% тришарових масок значною мірою вже засіяні мікрофлорою. Носіння масок обов'язкове в операційній, перев'язувальній.

Бактерицидні лампи. Існують спеціальні лампи, які випромінюють ультрафіолетові промені. Промені з такою довжиною хвилі мають максимальний бактерицидний ефект. Одна лампа протягом 2 год стерилізує 30 м3 повітря і знищує мікроорганізми на відкритих поверхнях.

Вентиляція. Провітрювання і вентиляція приміщень на 30% знижують забрудненість повітря мікроорганізмами.

Особиста гігієна хворих і медперсоналу. При поступленні в стаціонар хворі проходять через санпропускник в приймальному відділенні. Медперсонал повинен дотримуватись правил особистої гігієни, слідкувати за відсутністю у себе застудних і гноячкових захворювань.

Профілактика контактної інфекції

Зводиться до виконання одного з головних принципів асептики: «Усе, що стискається з раною, має бути стерильне».

З раною стикаються:

- хірургічні інструменти;

- перев'язувальний матеріал і хірургічна білизна;

- руки хірурга;

- операційне поле (шкіра самого хворого).

Способи профілактики

Дезінфекція. Комплекс заходів, спрямованих на зменшення кількості патогенних і умовно-патогенних для людини мікроорганізмів на інструментах і предметах зовнішнього середовища.

Стерилізація. Комплекс фізичних і хімічних способів повного знезараження медичних інструментів, приладів, апаратів тощо. Для цього використовують обпалення, пастеризацію, кип'ятіння, сухожаровий метод, автоклавування.

Профілактика інфекції при імплантації

Імплантація — впровадження з лікувальною метою в організм хворого штучних або чужорідних матеріалів і пристосувань.

Профілактика вимагає абсолютної стерильності всіх предметів, що контакту­ють з організмом хворого, оскільки при імплантації є практично 100% контагіозність і поширення інфекції. Таким чином, будь-яке імплантоване тіло — можливе джерело так званої інфекції, що дрімає. Усі імплантанти мають бути стерильні, спосіб стерилізації визначається тим, з якого вони матеріалу. Основним джерелом імплантаційної інфекції є шовний матеріал, дренажі.

Основою асептики є стерилізація. Методи і засоби стерилізації мають забезпе­чувати знищення всіх, у тому числі стійких, мікроорганізмів — як патогенних, так і непатогенних. Найбільш стійкими є спори мікроорганізмів. Використовувані в практиці методи і засоби мають бути ефективними в плані бактерицидної і спороцидної активності, безпечними для хворих і медперсоналу і не повинні погіршува­ти робочі властивості інструментів.

У сучасній асептиці використовують:

І. Фізичні методи.

1. Термічна стерилізація:

- стерилізація парою під тиском (автоклавування);

- стерилізація гарячим повітрям (сухожарова).

2. Променева стерилізація.

II. Хімічні методи.

1. Газовий спосіб.

2. Стерилізація розчинами хімічних препаратів.

Такі поширені колись способи термічної стерилізації інструментів, як обпалення і кип'ятіння, зараз у хірургічній практиці не використовують. їх можна застосовувати в домашніх умовах за відсутності інших можливостей. Обпалення металевих інструментів проводиться відкритим полум'ям. Від кип'ятіння, яке дов­гий час було основним способом стерилізації інструментів, відмовились, оскільки при цьому досягається температура лише 100°С, а її недостатньо для знищення спороутворювальних бактерій.

АВТОКЛАВУВАННЯ

При такому способі стерилізації діючим агентом є гаряча пара. В автоклаві можливе нагрівання води при збільшеному тиску. Це підвищує точку кипіння води і відповідно, температуру пари до 132,9°С (при тиску 2 атм).

Існує два режими стерилізації:

при тиску 1,1 атм і 120°С — 45 хв (щадний режим);

при тиску 2 атм і 132°С — 20 хв (загальний режим).

Після закінчення стерилізації бікси якийсь час залишаються в гарячому автоклаві для просушування при трохи відкритих дверцятах. Вийнявши бікси з автоклава, закривають отвори в стінках біксів і позначають дату стерилізації (на прикріпленому до бікса шматочку церати). Закритий бікс зберігає стерильність інструментів, що знаходяться в ньому, протягом 72 год.

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ГАРЯЧИМ ПОВІТРЯМ

Діючим агентом при цьому способі є нагріте повітря. Стерилізація здійснюється в сухожарових шафах-стерилізаторах при закритих дверцятах протягом 1 год при температурі 180°С (загальний режим) і протягом 2,5 год при 160°С (щадний режим).

ПРОМЕНЕВА СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Антимікробне оброблення може здійснюватись за допомогою іонізаційного випромінювання (гамма-промені), ультрафіолетових променів і ультразвуку. Використовують, наприклад, ізотопи ¹³⁷Cs.

Інструменти та інші матеріали стерилізують у герметичних упаковках; при цілості останніх можуть зберігатися до 5 років.

ГАЗОВА СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Здійснюється в спеціальних герметичних камерах. Діючим агентом є пари формаліну (на дно камери кладуть пігулки формальдегіду) або етилен оксиду. Інструменти вважають стерильними через 6—48 год (залежно від компонентів газової суміші і температури в камері).

СТЕРИЛІЗАЦІЯ РОЗЧИНАМИ АНТИСЕПТИКІВ

Належить до холодних способів стерилізації і не призводить до затуплення інструментів, завдяки чому застосовується для оброблення ріжучих хірургічних інструментів.

Для стерилізації можуть використовуватись три різні розчини:

- потрійний розчин (20 г формаліну, 10 г карболової кислоти, 30 г соди і вода до 1л);

- 96 % етиловий спирт;

- 6 % розчин пероксиду водню.

Для холодної стерилізації інструменти в розкритому або розібраному вигляді повністю занурюють в один із розчинів. При замочуванні в спирті або потрійному розчині інструменти вважаються стерильними через 2—3 год, у пероксиді водню — через 6 год.

Стерилізовані інструменти, білизна тощо підлягають обов'язковому контролю. Контролюють як ефективність стерилізації, так і якість перед стерилізаційного оброблення.