Вроджені хірургічні захворювання вади розвитку

Мета: знати класифікацію та профілактику вроджених хірургічних захворювань. Це вроджені відхилення від нормальної анатомічної будови тканин і органів лю­дини, які супроводжуються порушенням функцій цих органів.

Класифікація

1. За локалізацією:

• зовнішні — атрезія ануса (відхідника), розщеплення верхньої губи;

• внутрішні — пілоростеноз, стеноз стравоходу;

• комбіновані або змішані — розщеплення губи і верхнього піднебіння.

2. За кількістю:

• одиночні;

• множинні.

3. За порушеним формуванням тканин і органів:

• агезія і аплазія — повна відсутність органа;

• гіпоплазія — недостатня маса органа, окремих його частин або всього тіла;

• ектопія і дистопія — незвична локалізація органа;

• стеноз — звуження просвіту стравоходу, кишок;

• атрезія — заростання отворів або каналів органів;

• персистування — збереження після народження протоків, які функціонують

тільки в ембріональному періоді;

• подвоєння органа або його частин.

4. За виникненням:

• випадкові — зумовлені структурними дефектами генів і хромосом;

• екзогенні — зумовлені дією тератогенних чинників на ембріон і клітину;

• мультифакторні— виникають унаслідок взаємодії генетичних і екзогенних чинників, кожен з яких окремо не може спричинити ваду розвитку. Профілактика

1. Здоровий спосіб життя.

2. Повноцінне харчування.

3. Відмова від шкідливих звичок.

4. Своєчасна медико-генетична консультація.

5. Поліпшення екологічної обстановки.

6. Дотримання правил використання нових лікарських засобів.

7. Поліпшення умов праці на шкідливих виробництвах.

8. Підвищення культурного рівня населення.

Захворювання судин нижніх кінцівок

Мета:

• знати облітераційні захворювання судин нижніх кінцівок (ендартерит і ате­росклероз), причини, клінічні ознаки, діагностику і лікування; варикозне розширення вен, посттромбофлебічний синдром, їх клінічні ознаки, методи діагностики, лікування (мал. 46).

• навчитись накладати еластичний бинт на нижні кінцівки, виявляти пульс на артеріях нижніх кінцівок.

Хронічна артеріальна недостатність (ХАН) розвивається поступово через зву­ження (стенозувания) просвіту артерій аж до повної їх закупорки (облітерації). Причини її виникнення — хронічні захворювання судин: облітераційний ендарте­рит і облітераційний атеросклероз, які частіше уражують нижні кінцівки.

Облітераційний ендартерит

Облітераційний ендартерит — захворювання, яке супроводжується повною обліте­рацією артеріальних судин нижніх кінцівок унаслідок спазму. Це одне з найбільш поширених захворювань. Хворіють переважно чоловіки (98 % усієї кількості хво­рих) у віці 20—30 років.

Етіологія

Психічні, емоційні навантаження, шкідливі звички, травми, систематичне переохолодження, ендокринні порушення з розвитком гіперфункції надниркових залоз, що спричинюють спазм судин.

Класифікація

1. Повільно прогресуючий. Проміжки поліпшення стану тривають декіль­ка років.

2. Швидко прогресуючий. Протягом короткого часу розвивається гангрена.

3. Облітераційний тромбангит, коли поряд з облітераційним ендартеритом спос­терігається тромбофлебіт.

Клінічна картина

Хвороба перебігає нерівномірно, хвилеподібно, з періодичними загостреннями і ремісіями; почавшись, вона невпинно прогресує. Виділяють такі стадії хвороби:

1. Спастична.

2. Тромботична.

3. Некротична.

4. Гангренозна.

На І стадії хворі скаржаться на відчуття холоду в пальцях стопи, підвищену стомлюваність ніг при тривалій ходьбі (більше 1000 м), відчуття повзання мура­шок (парестезії), мерзлякуватість, судоми в м'язах, серцебиття, пітливість. Хвора кінцівка на дотик холодніша за здорову. Пульс на артеріях стоп на цій стадії ос­лаблений або не визначається. З'являється характерний симптом захворювання — переміжна кульгавість. Спостерігаються сильний біль у литкових м'язах і трофічні розлади м'язів гомілки. Спеціальні методи дослідження — осцилографія, реова-зографія, сфігмометрія — свідчать про зниження основних показників на ЗО %.

На II стадії спазм судин стає тривалішим, переміжна кульгавість турбує часті­ше, обмежуючи активність хворого. До функціональних розладів кровообігу приєд­нуються органічні ураження судин. З'являється постійний свердлячий біль, який посилюється в горизонтальному положенні. У міру прогресування хвороби біль з пальців поширюється на стопу і нижню третину гомілки і стає нестерпним. Хворі не сплять ні вдень, ні вночі. Ходити їм дуже важко. При огляді спостерігаються виражена атрофія м'язів, блідість шкірних покривів, ціаноз пальців стоп, марму-ровість, синьо-червоний колір стопи. Шкіра на стопі стоншується, злущується, нігті деформуються. Виражена температурна асиметрія (до 5—7 °С). Розвивається про­гресуюче виснаження на тлі болю і безсоння.

III і IV стадії характеризуються появою набряку пальців, стопи, порушенням живлення м'яких тканин, некрозом дистальних відділів кінцівки (гангрена), пеку­чим болем у нижніх кінцівках. Обстеження спеціальними методами свідчить про виражене порушення кровопостачання (до 80—90 %).

Лікування

І. Консервативне

1. Судинорозширювальні засоби — ксантинолу нікотинат, галідор.

2. Спазмолітики — папаверин, но-шпа, андекалін.

3. Засоби мікроциркуляторної дії — трентал, пентоксифілін.

4. Холінолітики — циклозил.

5. Антикоагулянти — гепарин, фенілін.

6. Тромболітичні препарати — фібринолізин, тромболізин, стрептокіназа.

7. Гангліоблокувальні засоби — бензогексоній, мідокалм, димекалін.

8. Десенсибілізувальні засоби — димедрол, супрастин, тавегіл.

9. Препарати, які поліпшують реологічні властивості крові, — нікотинова, аце­тилсаліцилова кислоти, реополіглюкін, поліглюкін.

10. Гормональні препарати — кортизону ацетат, преднізолон, ретаболіл.

11. Внутрішньоартеріальне уведення лікарських речовин.

12. Оксигенобаротерапія.

13. Ультрафіолетове і внутрішньосудинне лазерне опромінення крові.

II. Оперативне

Якщо консервативні методи виявляються неефективними, застосовують опе­ративне лікування — поперекову і грудну симпатектомію. У разі розвитку гангре­ни кінцівку ампутують.