7. Порядок розробки локального кошторису проекту

Локальні кошториси (розрахунки) є первісними кошторисними документами.

Локальні кошториси складаються на комплексні види робіт (будівельних, монтажних, проектні й дослідницькі роботи тощо) на підставі окремих локальних кошторисних розрахунків за окремими різновидами цих робіт. Вихідною інформацію для їх формування є:

- прийняті у проектних рішеннях параметри будинків і споруд, їх частин і конструктивних елементів;

- обсяги робіт, які визначені за проектними матеріалами;

- номенклатура та кількість устаткування, меблів та інвентарю, що включаються у специфікації до замовлення, відомості й інші проектні матеріали;

- кошторисні нормативи і показники на види робіт, конструктивні елементи, що діють на момент складання кошторисів (розрахунків);

- ринкові і регульовані ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення і послуги (в тому числі на обладнання, меблі й інвентар).

Локальні кошторисні розрахунки на окремі види робіт складають тоді, коли відсутні детальні дані про обсяги цих робіт за проектними матеріалами і кошторисна вартість буде уточнюватися і коригуватися на наступних етапах проектув.

Локальні кошториси складаються за формою № 4 та формою № 5 (для витрат на придбання обладнання, необхідного для оснащення інвестиційних об'єктів), затвердженими Д 1.1-1.-2000 (додаток В).

У локальних кошторисах (локальних кошторисних розрахунках) вартісні показники округляються до цілих гривень.

8. Поняття та склад виконавців робіт проекту

Серед головних учасників проекту виділяють ініціаторів, замовників, інвесторів, керуючих та контракторів.

Ініціатор проекту — це автор ідеї проекту, його поперед­нього обґрунтування та пропозицій щодо його здійснення. Як ініціатор може виступати будь-хто з майбутніх учасників проекту, але ділова ініціатива щодо здійснення проекту по­винна виходити від замовника.

Замовник проекту — головна зацікавлена у здійсненні про­екту та досягненні його мети особа, що буде користатися його результатами. Він визначає основні вимоги та масштаб проек­ту, забезпечує його фінансуванням за рахунок власних чи за­лучених коштів, здійснює контракти з основними виконав­цями проекту, несе відповідальність за цими контрактами, керує процесом взаємодії між учасниками проекту.

Інвестор проекту — це особа, що здійснює інвестиції у проект і зацікавлена у максимізації прибутків від даного проекту. Ціль інвестора — максимізація прибутку на інве­стиції від реалізації проекту. Як інвестори виступають, як правило, банки, інвестиційні фонди та інші організації. Інвестори вступають у контрактні відносини з замовником проекту, контролюють виконання контрактів та здійсню­ють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання проекту. Інвестори є повноправними партнерами проекту і власниками всього майна, придбаного за рахунок їх інвес­тицій, доки їм не повернено усі кошти за контрактом із за­мовником.

Керівник проекту — юридична особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо управління проектом: планування, контроль та координацію дій учасників проекту.

Контрактор проекту (генеральний директор) — особа, що за угодою із замовником бере на себе відповідальність за виконання певних робіт за проектом.

Субконтрактор проекту— вступає в договірні відноси­ни з контрактором або субконтрактором більш високого рівня. Несе відповідальність за виконання робіт та послуг згідно з контрактом.

Генеральний підрядник — юридична особа, пропозиція якої прийнята замовником. Несе відповідальність за вико­нання робіт та послуг відповідно до контракту.

Команда проекту — специфічна організаційна структу­ра, очолювана керівником проекту, що створюється на пе­ріод здійснення проекту. Завданням команди проекту є здійснення функцій управління проектом до ефективного досягнення його цілей. Склад та функції команди проекту залежать від масштабу, складності та інших характеристик проекту.