Бабуся приїхала

• От ми і вдома.

Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила двері, гукнула:

• Сержику! А дивись, хто до нас приїхав!

І вже тихіше – до гості:

• Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба куплю.

Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей.

• Ой, які ми вже великі! – радісно кинулася до нього Віра Матвіївна.

• Ріст – один метр шість з половиною сантиметрів. Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття зайвої ваги існує.

• Ох, ти моя тенденція! – розчулено промовила бабуся і спробувала обняти онука.

Сержик спритно викрутився і докірливо зауважив:

• Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні.

• А дивись, що я тобі привезла, – спробувала загладити свою провину бабуся. – Ти любиш яблучка?

• Корисна річ, – ухильно відповів Сержик, – багате джерело пектину, а для організму, що росте, він – необхідний.

• А морковочку? – несміливо запитала бабуся і ще раз спробувала пожартувати: – Від зайчика…

Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив:

• Каротин також вкрай необхідний організмові, а найбільший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним може призвести і до небажаних наслідків…

Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його мама:

• Ну, що? Поговорили?

• Так, по… – почала, було, бабуся, але тут же поправилася: – Мали розмову.

Вправа 7. Прочитати текст. Довести, що він наукового стилю. Визначити, до якого різновиду наукового стилю належить цей текст. Обґрунтувати. Знайти у словнику лінгвістичних термінів значення виділених слів.

Розрізнити значення слів, установити їх точну семантику допомагає тлумачний словник. Відбиваючи сучасні лексичні норми, словник кваліфікує слова, словоформи і щодо їх уживаності, тобто вказує на застарілі, рідковживані, діалектні слова, а також на їх розмовне чи книжне стилістичне забарвлення. Проте не всі конкретні випадки слововживання, сполучуваності слів охоплює наявний у словнику матеріал. Природно, що мовна практика ставить щоразу нові питання, бо в мові постійно відбуваються лексико-семантичні й стилістичні зміни; народжуються нові значення слів та відтінки цих значень, виникають нові поняття-терміни, стають термінами загальновживані слова, змінюється співвідношення між активною й пасивною лексикою, з’являються нові усталені (фразеологізовані) сполуки, особливо в книжних стилях.

(В.Русанівський, С.Єрмоленко)

Вправа 8. Дібрати до видових понять родові. Сформулювати й записати визначення.

Морфологія, синтаксис – …

Фонетика, лексика й фразеологія, граматика – …

Підмет, присудок, означення, додаток, обставина – …

Голосні й приголосні – …

Крапка, кома, тире, двокрапка – …

Вправа 9. Знайти помилки у визначенні поняття. Яка частина визначення відсутня у прикладах? Виправити помилки.

Мова – другорядний засіб спілкування.

Синтаксис – це розділ науки про мову.

Стилістика – самостійна мовознавча дисципліна.

Сучасна українська мова – це мова побутового ужитку.

Розмовний стиль – є основою сучасної художньої літератури.

Офіційно-ділове мовлення – це мовлення ЗМІ, урядових газет і журналів, депутатів Верховної Ради.

Пряма мова – це мовлення якої-небудь особи.

Речення – це коли є граматична основа.

Суфікс – це значуща частина слова.

Вправа 10. Прочитати текст. Довести, що це – офіційно-діловий стиль. Назвати найголовніші ознаки стилю.

АКТ