- •Умовні позначення
- •Індекси
- •Передмова
- •Її виконання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Типи і особливості конструкції редукторів
- •1.2 Черв’яки і колеса черв’ячних передач
- •1.3 Конструкції опор валів та особливості експлуатації черв’ячних передач
- •2 Визначення геометричних, кінематичних та енергетичних параметрів черв’ячного редуктора
- •2.1 Параметри редуктора
- •2.2 Визначення вантажної спроможності та ккд
- •2.3 Тепловий розрахунок редуктора
- •3 Технічна характеристика редуктора
- •4 Вимоги до складання звіту
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік посилань
1 Загальні відомості
1.1 Типи і особливості конструкції редукторів
Черв’ячний редуктор (ЧР) – це механізм, призначений для зменшення числа обертів і підвищення обертового моменту на тихохідному валу, у складі якого є закрита черв’ячна передача. ЧР використовують для передавання навантаження між валами, вісі яких не перетинаються і розміщені в просторі частіше під кутом 90º.
Існують ЧР спеціального і загального призначення. Якщо електродвигун з’єднаний з редуктором за допомогою фланця, або вбудований в нього, то такий редуктор називається мотор-редуктором. Мотор-редуктор – вироб спеціального призначення.
Одноступінчасті редуктори загального призначення типу Ч (типорозміри Ч – 40, Ч – 63, Ч -80, Ч- 100, Ч – 125, Ч – 160) забезпечують передаточні числа у межах 8 -80 і обертові моменти на тихохідному валу ТТ = (25...2000) Н·м. Основні технічні характеристики редукторів типу Ч задаються залежно від частоти обертання швидкохідного вала (черв’яка) n1 і номінального передаточного числа U.
Згідно з ГОСТ 20373-80 редуктори типу Ч (рис. 1.1) виготовляють за варіантами складання 51, 52, 53, 56. Вихідні ділянки тихохідних валів можуть бути циліндричними, конічними або порожнистими.
Приклад умовного позначення черв’ячного одноступінчастого редуктора загального призначення типу Ч:
редуктор Ч – 125 – 40 – 51 – 2 – 3 - КУЗ;
де Ч – тип редуктора;
125 – міжосьова відстань;
40 – передаточне число;
51 – варіант складання;
2 – варіант розміщення черв’ячної пари;
3 – площина закріплення редуктора з боку черв’ячного колеса;
К – вихідні ділянки валів конічні;
УЗ – кліматичне виконання і категорія розміщення за ГОСТ 15150-69.
ЧР переважно застосовують при короткочасних режимах навантаження у підйомно-транспортних машинах, транспортних засобах, кінематичних механізмах орієнтації та розподілення.
Існують редуктори з наступними варіантами розміщення черв’яка і черв’ячного колеса:
черв’як під колесом (рис. 1.1а) – використовують при колових швидкостях черв’яка до 4...5 м/с, змащування – занурюванням витків черв’яка в мастило, дозволяє передавати відносно великі потужності за критерієм нагріву, недолік – витікання мастила через ущільнення;
черв’як над колесом (рис. 1.1б) – використовується в швидкохідних передачах для запобігання втрат на розбризкування мастила черв’яком, змащування – зануренням колеса в мастило;
черв’як з горизонтальною віссю (рис 1.1в) – колесо має вертикально вісь;
черв’як з вертикальною віссю, розміщеною збоку колеса (рис. 1.1г).
Дві останні конструкції використовувати не бажано. Виникають труднощі з змащуванням підшипників вертикальних валів і утримання мастила від витікання
Рисунок 1.1 – Основні схеми одноступінчастих черв’ячних редукторів.
ЧР (Рис. 1.2) складається з: корпусу 1; кришки редуктора 2; черв’ячної передачі (черв’як 3 і черв’ячне колесо 4); вала черв’ячного колеса 5; підшипників кочення 6; кришок підшипників кочення 7; стакана 8; крильчатки обдуву 9; віддушини 10; рим-болтів 11; маслопоказчика 12; кришки отвору для заливки мастила 13; пробки для отвору зливу мастила 14; крильчатки для розбризкування мастила 15.
Рисунок 1.2 – Черв’ячний редуктор.
