- •Зміст лекційного курсу Змістовий модуль і. Праця як основа розвитку суспільства і фактор виробництва
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини»
- •Класифікація видів праці за ознаками
- •2. Характеристика населення
- •3. Трудові ресурси:сутність і зміст
- •Ринок праці: сутність, зміст, структура
- •Основна література:
- •Законодавчі та нормативно-правові акти:
- •Додаткова література:
- •Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти
- •Сегменти ринку праці
- •Попит та пропозиція на ринку праці
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Форми і види зайнятості
- •2. Форми безробіття
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Законодавчі та нормативно-правові акти:
- •Лекція 9–10 (4 год)
- •1. Поняття, зміст і завдання організації праці
- •2. Трудовий процес: сутність, класифікація та його раціоналізація
- •3. Організація та обслуговування робочих місць
- •4. Умови праці та фактори їх формування
- •Фактори, що впливають на умови праці
- •5. Робочий час та режим праці і відпочинку
- •6. Нормативи і норми праці
- •Основні норми праці
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Поняття і значення ефективності і продуктивності праці
- •2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •Види трудомісткості
- •3. Фактори продуктивності праці: поняття, сутність і групи
- •Класифікація факторів продуктивності праці
- •Показники впливу матеріально-технічних факторів на продуктивність праці
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Лекція 13–14
- •1. Вартість робочої сили, рівень життя та структура доходів населення
- •1) Грошові і натуральні:
- •2) Номінальні і реальні:
- •3) Трудові і нетрудові:
- •2. Заробітна плата: сутність та функції
- •3. Принципи і складові елементи організації оплати плати
2. Характеристика населення
Населення – сукупність людей, що перебувають у межах території даної держави і підлягають її юрисдикції (громадяни, іноземці, особи, які не мають громадянства, і ті, які мають подвійне громадянство).
До економічно активної складової належить населення, яке пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих та безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До економічно неактивної складової відносять населення, яке не входить до складу ресурсів праці.
Рис. 1. Структура населення
Відтворення населення – це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.
Для кількісної характеристики відтворення населення використовують низку показників:
коефіцієнт народжуваності (Кнар):
коефіцієнт смертності (Ксм):
коефіцієнт механічного приросту (Кмех/пр):
коефіцієнт природного приросту (Кприр/пр):
коефіцієнт загального приросту (Кзаг/пр):
коефіцієнт життєвості (Кжит):
або
коефіцієнт фертильності (плідності) (Кф):
середній темп росту населення (Тр):
середній темп приросту населення (Тпр):
де Чнар – чисельність народжених осіб; Чср – середньорічна чисельність населення, яка розраховується як середньоарифметичне на початку і вкінці періоду, осіб; Чпом – чисельність померлих осіб; Чж/ферт – чисельність жінок фертильного віку (від 15 до 49 років), осіб; Чприб – чисельність осіб, прибулих на дану територію; Чвиб – чисельність осіб, які вибули з даної території; Чп/р – чисельність населення на початку періоду, осіб; Чк/р – чисельність населення на кінець періоду, осіб; n – тривалість періоду, роки. Науковці з’ясували, що коефіцієнти народжуваності та смертності людей зумовлюються не біологічними законами, а соціальними умовами.
Природний рух населення – це результат процесів народжуваності та смертності людей.
У природному русі населення розрізняють такі типи його відтворення:
– традиційний (екстенсивний), якому притаманна висока нерегульована народжуваність і висока смертність (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій);
– сучасний (інтенсивний), обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією, залученням до економічної діяльності жінок тощо.
Механічний рух характеризує просторове переміщення населення (міграцію).
Однією з основних ознак міграції населення є перетин адміністративного кордону території (держави, області, населеного пункту тощо). Згідно з нею вирізняють:
– зовнішню міграцію (еміграцію та імміграцію) – пов’язану з перетинанням державного кордону; її поділяють на між– та внутрішньоконтинентальну;
– внутрішню міграцію – це переміщення з одного поселення до іншого; розрізняють такі міграційні потоки: «село – місто», «місто – місто», «місто – село», «село – село».
Головні причини міграції населення – соціально-економічні, політичні, воєнні, екологічні.
Соціальний рух виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне наступне покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево–віковим складом і багатьма іншими характеристиками.
Економічний рух пов’язаний зі зміною трудової активності населення (збільшенням або зменшенням ресурсів для праці).
Розрізняють три режими відтворення населення:
– розширене;
– просте;
– звужене.
Розширене відтворення характеризується перевищенням кількості народжених над кількістю померлих; просте відтворення полягає у відсутності різниці між кількості померлих і народжених; звужене населення характеризується переважанням кількості померлих над кількістю народжених.
