2. Характеристика населення

Населення – сукупність людей, що перебувають у межах території даної держави і підлягають її юрисдикції (громадяни, іноземці, особи, які не мають громадянства, і ті, які мають подвійне громадянство).

До економічно активної складової належить населення, яке пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих та безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До економічно неактивної складової відносять населення, яке не входить до складу ресурсів праці.

Рис. 1. Структура населення

Відтворення населення – це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.

Для кількісної характеристики відтворення населення використовують низку показників:

коефіцієнт народжуваності (Кнар):

коефіцієнт смертності (Ксм):

коефіцієнт механічного приросту (Кмех/пр):

коефіцієнт природного приросту (Кприр/пр):

коефіцієнт загального приросту (Кзаг/пр):

коефіцієнт життєвості (Кжит):

або

коефіцієнт фертильності (плідності) (Кф):

середній темп росту населення (Тр):

середній темп приросту населення (Тпр):

де Чнар – чисельність народжених осіб; Чср – середньорічна чисельність населення, яка розраховується як середньоарифметичне на початку і вкінці періоду, осіб; Чпом – чисельність померлих осіб; Чж/ферт – чисельність жінок фертильного віку (від 15 до 49 років), осіб; Чприб – чисельність осіб, прибулих на дану територію; Чвиб – чисельність осіб, які вибули з даної території; Чп/р – чисельність населення на початку періоду, осіб; Чк/р – чисельність населення на кінець періоду, осіб; n – тривалість періоду, роки. Науковці з’ясували, що коефіцієнти народжуваності та смертності людей зумовлюються не біологічними законами, а соціальними умовами.

Природний рух населення – це результат процесів народжуваності та смертності людей.

У природному русі населення розрізняють такі типи його відтворення:

– традиційний (екстенсивний), якому притаманна висока нерегульована народжуваність і висока смертність (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій);

– сучасний (інтенсивний), обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією, залученням до економічної діяльності жінок тощо.

Механічний рух характеризує просторове переміщення населення (міграцію).

Однією з основних ознак міграції населення є перетин адміністративного кордону території (держави, області, населеного пункту тощо). Згідно з нею вирізняють:

– зовнішню міграцію (еміграцію та імміграцію) – пов’язану з перетинанням державного кордону; її поділяють на між– та внутрішньоконтинентальну;

– внутрішню міграцію – це переміщення з одного поселення до іншого; розрізняють такі міграційні потоки: «село – місто», «місто – місто», «місто – село», «село – село».

Головні причини міграції населення – соціально-економічні, політичні, воєнні, екологічні.

Соціальний рух виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне наступне покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево–віковим складом і багатьма іншими характеристиками.

Економічний рух пов’язаний зі зміною трудової активності населення (збільшенням або зменшенням ресурсів для праці).

Розрізняють три режими відтворення населення:

– розширене;

– просте;

– звужене.

Розширене відтворення характеризується перевищенням кількості народжених над кількістю померлих; просте відтворення полягає у відсутності різниці між кількості померлих і народжених; звужене населення характеризується переважанням кількості померлих над кількістю народжених.