- •Передмова
- •Тема: напрями та методи дослідження в біохімії Основні напрямки розвитку біохімічних досліджень
- •Матеріали для біохімічних досліджень
- •Методи виділення речовин з біологічного матеріалу
- •Методи кількісного аналізу та їх класифікація
- •Тема : рН розчинів і біологічних рідин. Буферні розчини
- •Залежність між концентрацією водневих йонів і рН середовища
- •Значення рН фізіологічних рідин
- •Тема : електрокінетичні властивості колоїдів
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Дифузія і осмотичний тиск
- •Швидкість осідання у воді частинок різної величини
- •Ультрацентрифугування
- •Оптичні властивості колоїдних систем
- •Ультрамікроскопія і електронна мікроскопія
- •Електрокінетичні явища
- •Стійкість і коагуляція колоїдних систем
- •Фактори стійкості дисперсних систем
- •Теорії стійкості і коагуляції
- •Коагуляція гідрофобних золів
- •Коагуляція під дією електролітів
- •Біологічне значення коагуляції
- •Компенсаційний діаліз і вівідіаліз
- •Ультрафільтрація
- •Тема: поверхневі явища і адсорбція
- •Поверхневий натяг сироватки крові при 20с (293 k)
- •Явище адсорбці
- •Вибіркова адсорбція і її біологічне значення
- •Хроматографія
- •Тема: розчини високомолекулярних сполук
- •Класифікація і структура високомолекулярних сполук
- •Властивості розчинів високомолекулярних сполук
- •Фактори стійкості розчинів вмс
- •Колоїдний захист
- •В’язкість розчинів вмс
- •Поліелектроліти. Особливості розчинів білків
- •І основні властивості:
- •Ізоелектричні точки деяких білків
- •Біологічне значення процесів набрякання і старіння драглів
- •Тема: амінокислоти та білки
- •Класифікація амінокислот за будовою радикала і функціональних груп
- •Амінокислоти, що постійно зустрічаються в складі білків
- •Визначення окремих амінокислот хроматографічними методами Метод розподільчої (радіальної) хроматографії на папері
- •Розділення суміші амінокислот методом розподільчої хроматографії в тонкому шарі целюлози
- •Біологічне значення амінокислот
- •Біологічне значення пептидів
- •Роль білків в організмі тварини
- •Методи поділу білків і пептидів
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Переварювання білків у шлунково-кишковому тракті. Всмоктування амінокислот. Регуляція і порушення переварювання і всмоктування
- •Декарбоксилування амінокислот у тканинах. Гниття амінокислот у товстому кишечнику
- •Біологічна роль амінів
- •Обмін аміаку в організмі. Біосинтез сечовини
- •Біосинтез сечовини в печінці
- •Тема: нуклеїнові кислоти
- •Тема: Вітаміни
- •Подібність і відмінність вітамінів і гормонів
- •Гормони. Гормональна регуляція метаболізму в організмі тварини
- •IV. Вплив на мінеральний обмін:
- •I. Вплив на обмін вуглеводів
- •Якісні реакції на гормони щитовидної залози
- •Реакції на гормон підшлункової залози (інсулін)
- •Тема: ферменти
- •Дія ферментів
- •Вплив реакції середовища на активність ферментів
- •Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •Специфічність ферментів
- •Групова специфічність дії сахарази
- •Визначення активності ферментів
- •Тема: біоенергетика. Енергетичний обмін
- •Цикл лимонної кислоти – цтк – цикл Кребса
- •Біохімічні функції циклу Кребса:
- •Енергетична роль цтк
- •Регуляція циклу Кребса
- •Клінічне значення визначення пірувату
- •Роль кисню в метаболізмі
- •Токсичність кисню
- •Макроергічні молекули
- •Тема: вуглеводи
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса (цтк)
- •Співвідношення між аеробним і анаеробним процесами перетворення вуглеводів в організмі
- •Якісні реакції на вуглеводи
- •Пентози
- •Дисахариди
- •Кількісне визначення та обмін вуглеводів
- •Обмін вуглеводів
- •Тема: ліпіди
- •Фізико-хімічні властивості ліпідів
- •Визначення хімічних параметрів жирів
- •Якісні реакції на ліпіди
- •Енерговитрати людини при різних видах діяльності
- •Енерговитрати різних вікових груп
- •Перелік індикаторів і характеристика деяких їх властивостей
- •Водневий показник біологічних рідин
- •Ізоелектричні точки деяких білків і ферментів (рН)
- •Rf окремих амінокислот для ідентифікації їх при хроматографії на папері (в бутилово-оцтово-водній суміші 4:1:5* або 40:15:5*)
- •Молекулярна маса деяких білків організма людини
- •Замінні і незамінні амінокислоти для організму людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів їдкого натру
- •Метали, активатори ряду ферментів в організмі людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів азотної кислоти
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів соляної кислоти
Амінокислоти, що постійно зустрічаються в складі білків
(L-a-амінокислоти, які входять до складу білків)
№ |
Назва |
Скорочене позначення |
Структурна формула |
З аліфатичними боковими ланцюгами |
|||
1 |
Гліцин |
Глі Gly G |
|
2 |
Аланін |
Ала Ala A |
|
3 |
Валін |
Вал Val V |
|
4 |
Лейцин |
Лей Leu L |
|
5 |
Ізолейцин |
Іле Ile I |
|
З БОКОВИМИ ЛАНЦЮГАМИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ГІДРОКСИЛЬНІ (ОН) ГРУПИ |
|||
6 |
Серин |
Сер Ser S |
|
7 |
Треонін |
Тре Thr T |
|
8 |
Тирозин |
Тир Tyr Y |
див. нижче |
З боковими ланцюгами, які містять атоми сірки |
|||
9 |
Метіонін |
Мет Met M |
|
10 |
Цистеїн2) |
Цис Cys C |
|
Імінокислоти |
|||
11 |
Пролін |
Про Pro P |
|
З БОКОВИМИ ЛАНЦЮГАМИ, ЯКІ МІСТЯТЬ КИСЛІ ГРУПИ І ЇХ АМІДИ |
|||
12 |
Аспарагінова кислота |
Асп Asp D |
|
13 |
Аспарагін |
Асн Asn N |
|
14 |
Глютамінова кислота |
Глу Glu E |
|
15 |
Глютамін |
Глн Gln Q |
|
З боковими ланцюгами, які містять основні групи |
|||
16 |
Аргінін |
Арг Arg R |
|
17 |
Лізин |
Ліз Lys K |
|
18 |
Гістидин |
Гіс His H |
|
Амінокислоти, які містять ароматичні кільця |
|||
19 |
Гістидин |
Гіс His H |
див. вище |
20 |
Фенілаланін |
Фен Phe F |
|
21 |
Тирозин |
Тир Tyr Y |
|
22 |
Триптофан |
Три Trp W |
|
Хімічні властивості амінокислот:
Реакції, що протікають з амінокислотами за рахунок одночасної присутності карбоксильних та аміногруп:
амфотерність;
утворення внутрішніх солей;
утворення пептидів;
нінгідринова реакція.
Реакції, що протікають з амінокислотами за рахунок присутності карбоксильних груп:
утворення солей;
утворення ангідридів;
утворення галогенангідридів;
утворення амідів;
утворення складних ефірів;
реакція декарбоксилювання.
Реакції, що протікають з амінокислотами за рахунок аміно- груп:
заміщення в аміногрупі атома водню на ацил (утворення пептидів);
взаємодія з азотистою кислотою;
заміщення в аміногрупі атома водню на залишок вугільної кислоти;
взаємодія з формальдегідом;
реакція дезамінування: окисне, гідролітичне, відновне, внутрішньомолекулярне.
Амфотерність амінокислот обумовлена наявністю у їх молекулах двох функціональних груп – аміногрупи та карбоксильної групи. У розчині амінокислоти існують у вигляді цвіттерйонів (або амфійонів):
цвіттерйон
Група СОО– у цвіттерйоні проявляє основні властивості, група NH3+ – кислотні:
катіонна форма
аніонна форма
Стереоізомерія амінокислот пов’язана з наявністю в них (крім гліцину) асиметричного хірального атома вуглецю. Внаслідок цього розчини амінокислот мають оптичну активність (обертають площину поляризованого світла – право- і лівообертаючі).
Асиметричний атом вуглецю – це атом, усі чотири валентності якого заміщені різноманітними замісниками.
По розташуванню атомів і атомних груп у просторі щодо асиметричного атома розрізняють L- i D- ізомери амінокислот. Конфігурація й оптична активність ізомерів амінокислот не завжди співпадають.
Кольорові реакції на карбонові амінокислоти
Нінгідринова реакція
Принцип реакції. В результаті взаємодії α-амінокислоти з нінгідрином (трикетогідринденгідратом) утворюється забарвлена комплексна сполука.
Під час нагрівання (до температури 70° С) α-амінокислоти окислюються нінгідрином та піддаються окисному дезамінуванню з утворенням аміаку та декарбоксилуванню з утворенням альдегіду і СО2, а нінгідрин відновлюється:
Відновлений нінгідрин, що конденсується з аміаком і окисленим нінгідрином, утворює сполуку, яка, енолізуючись, переходить у забарвлену форму синьо-фіолетового кольору.
За наявності органічних розчинників, на яких готують розчин нінгідрину (ацетон, етанол), можливий перебіг побічної реакції з утворенням сполуки, яка містить радикал (R) амінокислоти.
Наявність радикалу амінокислоти у складі цієї сполуки зумовлює різне забарвлення (червоне, жовте, блакитне) сполук, які утворюються під час реакції амінокислот із нінгідрином.
Реакція з нінгідрином є специфічною для амінокислот, що містять α-аміногрупу, та характерною для деяких карбонових і циклічних амінокислот. У реакції гліцину з нінгідрином утворюється комплексна сполука синьо-фіолетового забарвлення.
Реакція з азотистою кислотою
Принцип реакції. Продуктом взаємодії α-амінокислоти з азотистою кислотою, яка утворюється в реакції нітриту натрію з оцтовою кислотою, є газоподібний азот. Рівняння реакції за участю гліцину має такий вигляд:
Утворення комплексної солі міді
Принцип реакції. Під час нагрівання амінокислоти з карбонатом міді (ІІ) утворюється комплексна сполука міді, яка має синє забарвлення. За участю гліцину рівняння реакції має такий вигляд:
Реакція Сакагучі на аргінін
Принцип реакції. Продуктом реакції аргініну, який містить гуанідинове угруповання, з гіпобромідом є окислена форма аргініну, яка внаслідок взаємодії з α-нафтолом утворює сполуку червоного кольору.
Реакція Фоля на «слабозв'язану» сірку цистеїну та цистину.
Принцип реакції. Під час кип'ятіння цистеїну та цистину в лужному середовищі від них легко відщеплюється сірка у вигляді сірководню, який в лужному середовищі утворює сульфід натрію. Рівняння реакції за участю цистеїну має такий вигляд:
Сульфід натрію можна виявити за допомогою важких металів, наприклад, іонів свинцю, які утворюють з іонами сірки нерозчинний сульфід свинцю чорного кольору. Щоб виявити сульфід сірки, можна використати ацетат свинцю, який під час взаємодії з гідроксидом натрію утворює плюмбіт натрію. В свою чергу, плюмбіт натрію, реагуючи з сульфідом натрію, викликає утворення сульфіду свинцю:
Біуретова реакція на пептидні зв'язки
Принцип реакції. Амінокислоти, які утворюють не менше двох пептидних зв'язків (—CO—NH—), у лужному середовищі за наявності сульфату міді (II) утворюють комплекси з атомами міді, що забарвлені в фіолетовий колір.
Вперше реакція утворення таких комплексних сполук міді була проведена з біуретом, тому вона й має назву біуретова.
Біурет, який можна одержати під час нагрівання сечовини до температури 180°С не є амінокислотою, але має два пептидні зв'язки:
У лужному середовищі біурет зазнає енолізації за такою схемою:
Дві молекули енольної форми біурету взаємодіють із гідроксидом міді (II) й утворюють комплекс, у якому координаційні зв'язки утворені за рахунок електронних пар атомів азоту імінних груп.
Гідроксид міді (II) для проведення біуретової реакції одержують, як правило, в результаті реакції взаємодії сульфату міді (II) із гідроксидом натрію (чи калію):
CuSO4 + 2NaOH Cu(OH)2 + Na2SO4
Комплекс біурету з міддю утворюється за такою схемою:
Подібний комплекс із міддю можуть утворювати деякі амінокислоти, в яких пептидні зв'язки виникають за рахунок карбоксильної та амінної групи. Прикладом такої амінокислоти може бути аспарагін.
Кольорові реакції на циклічні амінокислоти
Ксантопротеїнова реакція
Принцип реакції. В ароматичних амінокислотах, які містять бензольні кільця (тирозин, триптофан, фенілаланін), під дією азотної кислоти здійснюється реакція нітрування бензольного кільця з утворенням забарвленої в жовтий колір нітросполуки. Розглянемо цю реакцію на прикладі тирозину:
У реакції гідроксиду натрію з хіноїдною формою динітротирозину утворюється натрієва сіль динітротирозину, яка має оранжеве забарвлення:
Реакція Вуазене на триптофан
Принцип реакції. Триптофан, конденсуючись з формальдегідом, утворює забарвлений продукт конденсації бі'с-2-триптофанілметан, який окислюється до бі'с-2-триптофанілкарбінолу:
За наявності мінеральних кислот бі'с-2-триптофанілкарбінол утворює солі, які забарвлені в синьо-фіолетовий колір.
Реакція Паулі на гістидин і тирозин
Принцип реакції. Під час взаємодії сульфаніловоі кислоти з нітритом натрію (калію) в кислому середовищі відбувається реакція діазотування. її продуктом є діазобензол-сульфонова кислота, яка в реакції з гістидином (чи тирозином) утворює комплексну сполуку вишнево-червоного кольору:
