36. Призначення макросів в Microsoft Access

Основний набір засобів Microsoft Access орієнтований на користувачів, що не володіють мовами програмування. Для програмістів же до цих засобів додані макроси (невеликі програми на мові макрокоманд системи Access) і модулі (процедури на мові Visual Basic for Application, VBA). З їх допомогою можна істотно розширити функціональні можливості створюваного вами додатку і набудувати його на потреби конкретних користувачів.

Макрос в Access є структурою, що складається з однієї або декількох макрокоманд, які виконуються або послідовно, або в порядку, заданому певними умовами. Набір макрокоманд в Access дуже широкий, за допомогою макросів можна реалізувати багато що з того, що дозволяють зробити процедури на VBA. Кожна макрокоманда має певне ім'я і, можливо, один або декілька аргументів, які задаються користувачем. Наприклад, при використанні макрокоманди Відкрити форму (OpenForm) як аргументи необхідно задати, принаймні, ім'я форми, що відкривається, і режим виведення її на екран.

Використання макросів виправдане тим, що їх легко створювати, і для цього не потрібно вивчати синтаксис мови програмування.

Основне призначення макросів — це створення зручного інтерфейсу додатку: щоб форми і звіти відкривалися при натисненні кнопок у формі або на панелі інструментів або ж звичним вибором команди меню; щоб при відкритті додатку користувач бачив на екрані не вікно База даних , наповнене безліччю таблиць, запитів, форм і звітів, а якусь зрозумілу форму, за допомогою якої можна було б відразу проводити бажані дії і т.п.

37. Призначення модулів в Microsoft Access

Модулі, як і макроси, — це об’єкти, які можна використовувати для додавання функціональності до бази даних. Проте, якщо макроси Access створюються за допомогою вибору зі списку дій макросу, модулі пишуться мовою програмування Visual Basic (VBA).VBA - це макро-версія мови програмування Microsoft Visual Basic, яка використовується для програмування додатків Microsoft Windows і постачається разом із деякими програмами Microsoft. Модуль — це збірка декларацій, інструкцій і процедур, які зберігаються разом. Модуль може бути модулем класу або стандартним модулем. Модулі класу додаються до форм або звітів і зазвичай містять процедури, характерні для форми чи звіту, до яких вони додаються. Стандартні модулі містять загальні процедури, не пов’язані з жодним іншим об’єктом.

Матеріали для самостійного вивчення.

Важливим етапом створення таблиці є внесення даних у відповідні поля, тобто її заповнення. Для цього в основному вікні БД виділяється назва таблиці і на панелі інструментів натискається кнопка “Открыть” або двічі натискається ліва мишка на назві таблиці. У результаті описаних дій таблиця буде відкрита в режимі таблиці. Вона матиме стільки полів (стовпців), скільки було задано імен на попередньому етапі в режимі конструктора. Заповнення полів таблиці здійснюється з клавіатури, а перехід між полями одного запису за допомогою клавіш  або [Tab]. Переходити між полями також можна за допомогою мишки.

Редагування таблиці. Для вилучення із таблиці певного поля чи запису їх необхідно виділити в режимі таблиці: натиснути лівою мишкою зліва від запису чи зверху над полем. Далі для видалення запису (рядка) використовується команда Правка/Удалить запись або клавіша на клавіатурі [Del]. У результаті на екрані з’явиться вікно із попередженням про наступне видалення запису. У цьому вікні необхідно натиснути кнопку “Да” для видалення або “Нет” для відміни видалення. Для видалення поля (стовпця) використовується команда Правка/Удалить столбец. На екрані також з’явиться попередження про можливе видалення. Видалити поле можна ще в режимі конструктора, виділивши його мишкою зліва і натиснувши на клавіатурі клавішу [Del]. Для добавлення нового поля в режимі таблиці виділяється те поле, перед яким необхідно вставити нове і виконується команда Вставка/Столбец, а для добавлення нового запису – виділяється той, перед яким буде вставлений новий, і виконується команда Вставка/Новая запись.

Для зміни ширини поля необхідно перейти в режим таблиці, підвести мишку до межі полів (при цьому вказівник мишки прийме вигляд ), захопити її лівою клавішею і перетягнути на необхідну ширину. Ширину поля можна також автоматично вирівняти, двічі натиснувши на його межі ліву мишу – ширина поля стане рівною довжині найбільшого запису в комірках даного поля.