Обчислення наявної продукції у сфері споживання

Етап життєвого циклу товару	Рік	Обсяг наявної продукції
I етап (розгортання циклу)	1	N прод 1 = pВ · t = 100 ·1=100 шт.
	2	N прод 2 = pВ · t = 100 ·2=200 шт.
	3	N прод 3 = pВ · t = 100 ·3=300 шт.
	4	N прод 4 = pВ · t = 100 ·4=400 шт.
II етап (стабільний розвиток)	5	N прод 5= N продТ =400 шт.
	6	N прод 6= N продТ =400 шт.
	7	N прод 7= N продТ =400 шт.
	8	N прод 8= N продТ =400 шт.
III етап (згортання циклу)	9	N прод 9= N продТ pВ (t Т в ) =400-100·(9-8)=300 шт.
	10	N прод 9= N продТ pВ (t Т в ) =400 - 100·(10-8)=200 шт.
	11	N прод 9= N продТ pВ (t Т в ) =400-100·(11-8)=100 шт.
	12	N прод 9= N продТ pВ (t Т в ) =400-100·(12-8)=0 шт.

Також визначаємо часові параметри життєвого циклу товару. Тривалість першого (Т _{I е}) і третього (Т _{III е}) етапів дорівнює розрахунковому періоду експлуатації виготовленої продукції. Тривалість другого етапу (Т _{I Iе}) становить різницю між загальним періодом виготовлення продукції і розрахунковим періодом експлуатації виготовленої продукції. Тривалість всього циклу (Т _ц ) – сума трьох етапів. Отже:

У нашому прикладі тривалість всіх етапів становить по 4 роки. Так буває не завжди. Це залежить від терміну експлуатації продукції та кількості років, протягом яких підприємство випускає цю продукцію.

Припустимо, що підприємство буде виготовляти продукцію упродовж трьох років, а термін її експлуатації – 0,5 року. Тоді тривалість першого і третього етапів становитиме 0,5 року, другого етапу – 2,5 року і тривалість усього циклу – 3,5 року.

Якщо відома ціна одиниці продукції (Ц _прод ), то можна від натуральних показників життєвого циклу товару перейти до вартісних.

Доцільно ввести поняття довгострокової потужності підприємства, що показує, яку кількість продукції підприємство може постачати у сферу споживання. Якщо відома ціна продукції, то у вартісних показниках довгострокову потужність можна записати так:

К _{прод Т}= Ц _прод· N _продТ

У прикладу, довгострокова потужність підприємства у натуральних показниках становитиме 400 одиниць продукції.

Приклад 2. Зокрема непогані результати може дати застосування методу, запропонованого американськими вченими. Даний метод заснований на аналізі зміни величини реалізації в часі. Щоб виключити вплив кон’юнктури, для порівняння використовується зміна реалізації всіх товарів, що входять в групу.

Припустимо, що в групу входить n товарів Т_і, і = 1, n. Позначимо величину реалізації цих товарів в періоді t через х_і1, а в періоді (t + 1) – через х_і2.

Тоді зміна реалізації цих товарів у порівнянні з попереднім періодом буде дорівнювати ∆хі = х_і12 – х_і1, і = 1,n.

Допустимо, що ці зміни розподілені по нормальному законі із середнім m і дисперсією σ² :

;

.

Тоді товар до відноситься до фази спади, якщо ріст його реалізації менше, ніж величина (μ – 0,5*σ).

Якщо ріст реалізації більше, ніж (μ + 0,5*σ), то товар відноситься до фази росту. Якщо зміни реалізації такі, μ – 0,5*σ ≤ ∆х_і ≤ μ + 0,5*σ, то товар зараховується до фази зрілості або насичення.

Застосуйте даний метод для визначення життєвого циклу асортименту ПАТ «Джерело».