Питання №2. Особливості перспективних кза ппо св України з урахуванням досвiду проведення ато.

Подальше технічне вдосконалення СВН супротивника і техніки їх дій, можливість широкого застосування РЭБ приводить к тому, що ЗРК автономно( у не системи управління ) можуть реалізувати не більше

10-15 % своїх потенційних вогневих можливостей.Це призводить до зростання ролі і знання АСУ. У основу подальшого розвитку АСУ для пунктів управління ППО з'єднань і частин СВ мають бути покладені наступні принципи:

-системности;

-комплектности;

-перспективности;

-уніфікації.

А при побудові КСА має бути покладений принцип " від низу до верху", який предпологает первинне створення КСА для нижчестоячих пунктів управління, а потім вищестоящих.

Деякі шляхи вдосконалення системи обміну даними АСУ тактичної ланки

Існуючі системи обміну даними (СОД) АСУ ППО СВ побудовані на основі деревовидної структури і реалізують управління системою з центрального вузла по ієрархічному зв'язку на основі застосування переважно симплексних каналів зв'язку. Така побудова СОД не дозволяє створити ефективну систему управління, оскільки має ряд істотних недоліків :

-відсутність інформації від керованих об'єктів;

-низька стійкість системи яка побудована тільки на міні­мально-необхідої кількості прямих зв'язків з комутацією каналів ;

-недопустимість елементів системи до інформації про повітряну обстановку від джерел, що знаходяться в різній підлеглості;

-жосткість структури і відсутність можливості реконфігура­ції системи зв'язку відповідно до умов бойових дій;

-обмеження дальністю прямого радіозв'язку на побудову бойових порядків .

Усунення вказаних недоліків може бути досягнуте на шляхах:

1.Організації многосзязной топології СОД. З урахуванням досвiду проведення АТО можливо сделать висновок,що така побудова забезпечує можливість разом з традиційними зв'язками созда­вать обхідні шляхи, а також організувати зв'язки рокад між об'єктами одного рівня(КП здн-КП здн(КП зрп), БКП-БКП). Результати моделювання показують, що тим самим существен­але покращується інформаційна забезпеченість елементів АСУ і стійкість системи в цілому.Так, взаємна координація дейст­вий по цілях зрбатр "ОСА " і зрабатр "Тунгуска''.позиції яких розташовані в смузі одного мбр(тбр), дозволяє підвищити эффек­тивность управління вогнем на 8....12% Застосування многосяязнсй СОДИ в АСУ мбр дозволяє підняти рівень стійкості системи в складних умовах бойової обстановки(наліт на малих висотах, перешкоди, среднепересеченная місцевість) до 0,92....О, 95, в сущест­вующей АСУ цей показник складає 0,65....0,7.

2. Повсюдній реалізації двостороннього, обміну даними. При цьому з'являються нові можливості в АСУ за рахунок:

- доступу до інформації про повітряну обстановку від РЛС виявлення будь-якої БМ ;

- управління режимами роботи і станом підпорядкованих засобів;

-гибкого поєднання різних способів управління вогнем зенітних підрозділів(координація дій, заборона стрільби, автономно-синхронне ЦР).

3.Оперативности обміну даними між елементами системи. Скорочення затримок по передачі і обробці інформації дости­гается за рахунок використання средне-и високошвидкісних(до 32 До біт/с) трактів пд, скорочення періоду видачі(до 1....3с) і обробки даних.а також максимального наближення вогневих засобів до джерел інформації(що особливо важливе при борь­бе з ВОП).Скорочення часу доведення може також обеспечи­ваться шляхом комутації повідомлень і організації на цій осно­ве віртуальних.каналів між окремими елементами АСУ.

4. Використання інтегральних для передачі радиолокацион­ний і оперативно-тактической інформації трактів пд.Применение єдиних каналів і СПД дозволить різко скоротити кількість каналообраэующих засобів на пунктах управління і покласти на сис­тему ряд нових інформаційно-насичених завдань адаптивного уп­равления.

Таким чином, перспективными шляхами вдосконалення СОД АСУ ППО омбр(отбр) можуть являтися:

-застосування багатозв'язкових топологічних структур;

- побудова комбінованих багатодоступних УКВ-радіомереж обміну даними з комутацією повідомлень;

- використання інтегральних трактів пд з оперативною доставкої повідомлень.

Реалізації цих напрямів дозволить поліпшити ЭМС в зенітних формуваннях, забезпечити істотне підвищення стійкості АСУ за рахунок пластичності структури і застосування адаптивних методів управління.

Аналіз досвiду проведення АТО показав, що сучасний протиповітряний бій буде мати ряд особливостей. До них слід віднести масоване застосування пілотованої і безпілотної авіації, різних по системах наведення вражаючих елементів ВТО і комплексне застосування засобів радіоелектронного придушення і вогневого ураження ППО. Аналіз показав, що з високою ймовірністю знищувалися радіолокаційні станції, засоби управління і зенітні комплекси, які заздалегідь були виявлені і тривалий час не змінювали свого місця розташування. Як правило, кількість повітряних цілей в ударі значно перевищувала можливості зенітних комплексів по їх одночасного знищення, а застосування помилкових цілей призводило до значних перевитрат боєкомплектів.

Зробивши висновки з проведеного аналізу, військові фахівці визначили і обгрунтували ряд основних вимог до сучасних і перспективних засобів автоматизації управління зенітних комплексів тактичної ланки. До них відносяться:

- висока скритність і оперативність роботи;

- висока продуктивність обчислювальних засобів;

- широкий спектр вирішуваних завдань;

- можливість одночасного управління декількома різнотипними зенітними комплексами;

- максимальна простота в експлуатації;

- високі мобільність і живучість.

Спробуємо конкретизувати пред'явлені вимоги.

Висока скритність від різних видів розвідки повинна дозволяти залишатися непомітним аж до початку ведення зенітного вогню.

Сучасні оптичні, радіотехнічні і пасивні пеленгатори здатні виявляти повітряні цілі на дальностях, що дозволяють максимально використовувати можливості зенітних комплексів малої дальності і ближньої дії. Залишається вирішити питання розміщення таких малогабаритних обнаружителей безпосередньо на шасі АСУ.

Заключення

Автоматизовані системи керування військовий ППО безупинно удосконалюються, зростає складність їхнього математичного забезпечення. У комплекси програм включаються нові компоненти, що відповідають новим функціям .'АСУ й можливостям бортових ЕОМ. Кожна система керування має зграй неповторний набір програм, свою операційну систему й відрізняється від інших АСУ особливостями організації роботи програмних: і технічних засобів.

Розглянуті в лекції, методи автоматизованої обробки інформації дають досить повне представлення про задачі, розв'язуваних ЕОМ. Цього однак, недостатньо для упевненої роботи на якомусь конкретному зразку АСУ. Вивчення теоретичних основ обробки інформації винна бути доповнена вивченням математичного забезпечення хоча б декількох автоматизованих систем керування

Об'єктивної оцінкою можливостей АСУ в чималому ступені сприяє дослідження якості реалізованих у них алгоритмів обробки інформації. Методи дослідження алгоритмів розвиваються в міру появи нових завдань обробки даних.

Розробив викладач кафедри № 803 М.М.Кукушкін

Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри № 803

Протокол № 12 від 28.07.2014р.