Зміст
Зміст 2
Гуцули 3
Географічний покажчик 3
Антропологічні особливості 5
Гуцульський одяг 5
Чоловічий одяг 5
Жіночий одяг 5
Святковий одяг 6
Культура 8
Народні промисли 19
Висновки 31
Гуцули
Гуцу́ли — субетнос українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області). Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км². На півночі Румунії — мармароські та південно-буковинські гуцули.
Гуцули чи не єдина група українського етносу для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства.
Український лінгвіст Б. Кобилянський, на основі аналізу гуцульсько-покутського діалекту та історичних даних, висунув гіпотезу про те, що предками населення Гуцульщини й Покуття були племена східних слов’ян — уличів (південь Наддніпрянщина від Дністра) і тиверців (край між Дністром і Карпатами), які переселилися в Карпати і асимілювались з місцевим населенням.
Географічний покажчик
Буковина— 11, 13, 17, 24, 26, 29, 33, 36, 37, 38, 41—44, 47, 57, 59, 61, 62, 65, 66, 67, 68,
69, 70, 71, 77, 78, 80, 82, 83, 84, 89, 110, 112, 120, 136, 138, 142, 153, 193, 194, 198, 199, 215, 229, 232, 254, 255, 258, 262, 273, 307,
308, 309, 311, 326, 333, 335, 337, 340, 373, 374, 376, 378, 380, 382, 383, 384, 398, 407, 418, 429, 446, 447, 453, 456
Галичина — 11, 17, 24, 25, 26, 31, 35, 37, 41, 61, 63, 64, 67, 70, 97, 140, 142, 186, 255, 272,
309, 340 Ганичі — 377, 378 Гірське — 185
Говерла (гора) —28, ЗО, 457 Г оверла-Буркут — 28 Голландія — 89, 103
Голови—16, 21, 56, 66, 69, 89, 111, 132, 143, 166, 249, 265, 280, 282, 336, 371, 412, 416, 439, 441 Голошина — 166 Горгани (гори) —27—29 Город — 57, 229 Городенка — 141, 383 Грегіт (гора) —341 Гринява — 27, 29, 56, 86, 90, 371 Гринявські гори — 28 Грузія — 446 Гуцульські Альпи — 27
Закарпатська область — 21, 43, 166, 195, 201, 214, 220, 222, 262, 318, 431, 450 Закарпаття— 11, 15, 24, 26—29, 37, 41—44, 56, 59, 61, 64, 65, 68, 69, 70, 71, 82, 85, 90, 97, 99, 106, 110, 136, 138, 142, 143, 190, 193, 194, 198, 199, 200, 207, 210, 211, 215, 227—229, 255, 264, 270, 273, 277, 286, 306, 308, 314, 317, 328, 341, 344, 373, 383, 390, 402, 404, 405, 407, 411, 430, 439, 454, 456—458, 461 Замагорів— 153, 166, 167, 428, 439 Заріччя — 64, 187, 370, 373, 376 Західна Україна — 82, 456 Заставна — 42, 43 Збруч (ріка) — 340 Здвижин — 98, 112, 119, 154 Зелена —56, 69, 140, 185, 325, 371, 395 Зелениця — 152, 262 Золота Бистриця (ріка) —26
Карпати (гори) — 11, 14, 19, 20, 25—27, 40, 42— 45, 58, 64, 69, 77, 79—84, 86—88, 90, 91, 94, 99, 100, 105, 108—110, 113, 119—121, 124, 126, 135, 141 — 143, 175, 179, 180, 184, 191, 194, 196, 199, 200, 202, 220—223, 225, 231, 233, 234, 258, 260, 276, 279—281, 283, 284, 286, 302, 318, 319, 321, 323, 327, 328, 336, 342, 393, 432, 440, 456, 457, 459, 460, 461 Кваси — 28, 195, 200, 346, 373 Кваси Рахівські — 28 Кедровата (гора) — 334 Київ — 21, 75, 76, 378, 379, 389, 398, 436 Київська область — 194, 202, 376, 378 Киева (ріка) — 26 Кисловодськ ■— 28 Кірлібаба — 26 Клинівка — 411 Княжа гора — 56
Поділля —59, 128, 139, 202, 278, 293, 315, 335, 374, 376, 378, 382 Покуття —27, 29, 56, 59, 127, 128, 183, 232, 324, 335, 370, 371, 373, 374, 376, 382, 383, 407 Полісся— 111, 128, 170, 184, 194, 198, 278, 282, 304, 376 Полонинський хребет — 27 Полтава — 194, 212, 376, 378 Польща — 18, 37, 38, 40, 61, 71, 83, 96, 105, 228.
Правобережна Україна — 304.
Антропологічні особливості
Переважно високий зріст (або середній), переважно темне волосся, хоча є русяві, очі найчастіше темні (карі), голубих, сірих, світло-зелених очей менше. Але ці антропологічні особливості можуть бути наслідком змішання з іншими народами та домінантною властивістю генів відповідних за темне забарвлення очей та волосся.
Гуцульський одяг
Традиційний одяг гуцулів характеризується мальовничістю і колоритністю.
Чоловічий одяг
Чоловічий одяг включав білу сорочку власного виробу, вишиту з переду, пущена по штанях — «портіницях», з чорного або фарбованого на червоно сукна — зимою білих вовняних «ґачах», підперезаних широким ременем «чересом» — із різними прикрасами-витисками й «дармовисами». Поверх сорочки надягали «кептар», які були фактично кожушками без рукавів, нашиті кольоровими саф'яном із мідними та мосяжними капелями й ґудзиками, часто прикрашені кольоровою волічкою.
За взуття правили шкіряні ходаки-постоли, прив'язані «волоками», на ноги надягали вовняні панчохи — «капчури», обплетені кольоровою волічкою. Постійно носили шкіряні торби — «тобівки», які перевішували через плече, їх завжди прикрашали витисками й мосяжними ґудзиками.
Головним убором могла бути чорна кресаня з «гальоном», трісунками й павами. На кептар вдягали сердак — «байбарак» із чорного або крашеного сукна, теж прикрашений різними нашивками й кутасами.
Молоді завжди мали при собі топірець-бартка, чи то «келеф» різно ритовані. Літні чоловіки брали з собою палицю — «клєбука». Раніше майже в кожного гуцула за чересами (широкий складаний ремінь) були пістолі з різьбленими рукоятями, носили різьблену порохівницю з оленячого рогу через одне плече, а через друге носили рушницю-пушку.
