1.7. Оцінювання потреби реанімації:

Вирішення щодо початку реанімації після початкових кроків стабілізації стану ґрунтується на оцінці 2 життєво важливих ознак:

1. наявність і адекватність самостійного дихання (апное або термінальні дихальні рухи типу ґаспінґ);

2. частота серцевих скорочень (менше 100/хв).

Обов’язкові дії:

1. Оцінити після надання початкової допомоги:

• наявність й адекватність самостійного дихання;

• ЧСС (у дитини з адекватним самостійним диханням): якщо дитина не дихає самостійно або має дихання типу ґаспінґ, ЧСС не визначають, а негайно розпочинають ШВЛ маскою.

1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):

Показання:

1) апное/дихання типу ґаспінґ; АБО

2) ЧСС < 100/хв. після надання початкової допомоги.

Обов’язкові дії:

1. Повторно забезпечити правильне положення;

2. Відсмоктати вміст верхніх дихальних шляхів (якщо це не зроблено раніше);

3. Розпочати ШВЛ або наповнення легень (НЛ) маскою, використовуючи повітря (ТГ ≥ 32 тиж.) або 30% кисень (ТГ < 32 тиж.). У разі відсутності кисню або неможливості регулювати його концентрацію завжди використовувати повітря;

4. Продовжувати ШВЛ або наповнення легень/СРАР протягом 30 с;

5. Оцінити стан дитини (пп. 1.9; 4.6)

6. Припинити реанімаційну допомогу, якщо ЧСС < 60/хв. і термін гестації дитини < 25 тиж.

Бажані дії:

1. Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини.

1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):

Після початку ШВЛ або НЛ стан новонародженого оцінюють на підставі 3 ознак:

1) ЧСС;

2) наявність і адекватність самостійного дихання;

3) рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії (або визначення кольору шкіри і слизових оболонок, якщо немає пульсоксиметра).

Найбільш чутливим, а отже, найважливішим критерієм ефективності реанімаційних заходів на кожному етапі є зростання ЧСС.

Обов’язкові дії:

1. Оцінити ЧСС;

2. Оцінити наявність й адекватність самостійного дихання;

3. Оцінити рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії;

4. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апґар (1 хв. життя);

5. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму (пп. 4.1 або 4.2).

1.10. Непрямий масаж серця (нмс)

Показання:

ЧСС < 60/хв. після 30 с ШВЛ.

Обов’язкові дії:

1. Повторно забезпечити правильне положення;

2. Відсмоктати вміст верхніх дихальних шляхів (якщо це не зроблено раніше);

3. Розпочати ШВЛ або НЛ маскою (п. 4.9) використовуючи повітря (ТГ ≥ 32 тиж) або 30% кисень (ТГ < 32 тиж). У разі відсутності кисню абонеможливості регулювати його концентрацію завжди використовувати повітря.

4. Продовжувати ШВЛ або НЛ/СРАР протягом 30 с;

5. Оцінити стан дитини;

6. Припинити реанімаційну допомогу, якщо ЧСС < 60/хв. і термін гестації дитини < 25 тиж.

Бажані дії:

Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини (п. 4.6).

1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):

Після початку ШВЛ або НЛ стан новонародженого оцінюють на підставі 3 ознак:

1) ЧСС;

2) наявність і адекватність самостійного дихання;

3) рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії (або визначення кольору шкіри і слизових оболонок, якщо немає пульсоксиметра).

Найбільш чутливим, а отже, найважливішим критерієм ефективності реанімаційних заходів на кожному етапі є зростання ЧСС.

Обов’язкові дії:

1. Оцінити ЧСС;

2. Оцінити наявність й адекватність самостійного дихання;

3. Оцінити рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії;

4. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апґар (1 хв. життя);

5. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму (пп. 4.1 або 4.2).