- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Графік навчального процесу
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Практичні навички
Підшкірні ін'єкції
Показання. Введення лікарських речовин для місцевого (осередкове запалення, місцева анестезія) і загального впливу.
Обладнання. Шприц ємністю 1 мл, тонка голка діаметром 0,4 мм, стерильні марлеві кульки, спирт.
Місце введення. Підшкірні ін’єкції лікарських речовин рекомендується робити в зовнішню поверхню плеча, стегна, підлопаткову область, передню стінку живота, сідницю або область, що потребує місцевого лікування або знеболювання.
Техніка. Шкіру протирають ватою, змоченою у спирті, потім її захоплюють у складку пальцями однієї руки, а іншою проколюють шкіру голкою, надітою на шприц із ліками. Тиском на поршень шприца роблять упорскування.
Можливі ускладнення. Поломка голки у тканинах, що відбувається при зміні нахилу шприца після введення її в тканини, кровотеча,крововилив.
Перша допомога. Кровотечу, що виникла при ін’єкції, або крововилив зупиняють притисненням до місця проколу стерильною марлевою кулькою.
Внутрішньом'язові ін'єкції
Показання. Введення лікарських речовин.
Обладнання. Шприц ємністю 2 мл або 5 мл з двома голками, стерильні марлеві кульки, спирт.
Місце ведення. Внутрішньом’язові ін’єкції рекомендується робити у верхній квадрант сідничної області або в передньозовнішню поверхню стегна.
Техніка. Лікарський препарат набирають у шприц, міняють голку і накривають ковпачком. Шкіру над місцем ін’єкції після обробки спиртом фіксують пальцями. Голкою довжиною 6—8 см, надітою на шприц,проколюють шкіру перпендикулярно до її поверхні, підшкірну клітковину, фасцію, потім підсмоктуючим рухом поршня шприца перевіряють поза судинне розташування голки й нагнітаючим рухом роблять упорскування.
Можливі ускладнення. Подразнення підшкірної клітковини, утворення абсцесів у результаті попадання деяких лікарських речовин.
Перша допомога. При виникненні кровотечі або крововиливу їх зупиняють притисненою до місця ін’єкції стерильною марлевою кулькою.
Венепункція
Показання: взяття крові для проведення лабораторних досліджень крові; внутрішньовенне та болюсне введення медичних препаратів
Протипоказання:
Інфекція шкіри в області місця встановлення доступу (обрати іншу вену або інший вид доступу); введення препаратів з високою осмолярністю.
Необхідне обладнання: тепле приміщення, додаткове освітлення, шкірний антисептик (70% спирт, хлоргексидинглюконат, повідон-йод), ватні та марлеві кульки, серветки, стерильна пелюшка, засоби для місцевого або загального знеболення, стерильні рукавички без тальку, джгут, стерильні одноразові шприци, голка-метелик відповідного розміру (G20, 22, 24), індивідуальний захист персоналу від крові пацієнта: екран для обличчя або маска та окуляри, халат, шапочка.
Методика виконання:
Перед процедурою проводять оцінку стану венозної системи та обирають місце доступу. При виборі вени для периферичного доступу в першу чергу обирають дистальніші ділянки вен, оскільки при тромбозі, пошкодженні тієї ж вени проксимальніше, дистальніші ділянки вже не зможуть бути задіяні. Наступні венепункції слід виконувати в проксимальніших ділянках від попереднього місця пункції. Слід обирати судини з максимально можливим діаметром, достатнім капілярним наповненням, які добре пальпуються. В першу чергу слід віддавати перевагу венам на руках,потім - на ногах та волосистій частині голови (неприпустимо обирати для пункції вени, які знаходяться нижче лінії росту волосся на голові).
Процедуру проводять удвох, помічник обробляє майбутнє місце пункції, перетискає кінцівку при периферичному доступі (як правило, накладання джгута у новонароджених непотрібне), подає потрібні інструменти, шприци, може здійснювати тиск на поршень шприца і т. ін. при потребі.
Підготовка пацієнта:
Перед процедурою слід заспокоїти дитину, погодувати при можливості;
Перевіряють стан обраної вени: перетискають вену вище місця можливої пункції і пальпують її наповнення, оцінюють її діаметр і відтік, відпустивши вену.
Для місцевого знеболення за 15-20 хвилин до процедури нанести на місце втручання анестезуючий крем або іншу форму лідокаїну місцевої дії згідно з інструкцією;
За 1 - 2 хвилини перед процедурою дати перорально 24% розчин глюкози;
Для додаткового знеболення попросити маму утримувати дитину обома руками, огортаючи якомога більшу поверхню її тіла, розмовляти з дитиною під час процедури лагідним голосом, заспокоюючи її;
При необхідності провести загальне знеболювання пацієнта;
Процедура проводиться безпосередньо в палаті пацієнта. Для освітлення місця втручання краще використовувати невеликі лампи направленого світла (світлодіодні, галогенові), направляти світло безпосередньо на кінцівку, зберігаючи затемнення обличчя дитини;
Під час процедури слід спостерігати за станом дитини, бажана постійна пульсоксиметрія, але не на тій кінцівці, де проводиться маніпуляція.
Методика проведення:
Обробити руки обом операторам, одягти маску та окуляри (екран), шапочку, рукавички: той, хто встановлюватиме - стерильні, асистент – чисті;
Провести обробку ділянки проколу і довкола неї 70% спиртом або інші місцевим антисептиком, починаючи зсередини, колоподібними рухами назовні. Почекати повного висихання, обробити повторно;
Асистент перетискає рукою або джгутом кінцівку вище місця пункції;
Візьміть голку за порт або крильця однією рукою (скосом голки догори), а другою натягніть шкіру над місцем проколу, щоб зафіксувати вену.
Проколоти шкіру і увести голку у вену під кутом до 45%. Після появи крові у голці зібрати необхідну її кількість при витіканні до пробірки або приєднати до асептичної пробірки-контейнера (вакутайнера) з клапаном без контакту з повітрям (і без ризику інфікування персоналу), або обережно приєднати шприц і забрати мінімально потрібну кількість, після чого відпустити джгут або припинити натискання;
Видалити голку та притиснути місце пункції на декілька хвилин до зупинки кровотечі.
Щоб пунктувати вену голкою для однократного уведення препарату, після пункції вени, як описано вище, при появі крові приєднати до голки заповнений ліками шприц, зняти джгут або припинити натискання і повільно (2-3 мл за хвилину) увести розчин, після чого видалити голку і притиснути місце пункції на декілька хвилин до зупинки кровотечі.
Ускладнення:
Інфекція;
Тромбоз вени;
Гематома або кровотеча.
Перша допомога. Кровотечу, що виникла при ін’єкції, або крововилив зупиняють притисненням до місця проколу стерильною марлевою кулькою.
