1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:

У певній послідовності кроки початкової допомоги передбачають:

1) забезпечення правильного положення дитини на реанімаційній поверхні під джерелом променевого тепла і звільнення дихальних шляхів (за наявності показань);

2) кінцеве висушування новонародженого і повторне забезпечення правильного положення голови;

3) оцінку стану новонародженого.

Усі зазначені вище заходи (визначення потреби реанімації і початкові кроки допомоги) треба виконати приблизно за 30 секунд.

Обов’язкові дії:

1. Забезпечити правильне положення. За наявності апное або ДР відсмоктати вміст верхніх ДШ гумовою грушею або стерильним одноразовим катетером.

2. Додатково обсушити за потребою.

3. Забрати вологі пелюшки.

4. Знову забезпечити правильне положення.

5. Оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:

Спеціальні початкові кроки допомоги необхідні дитині, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм, у разі відсутності самостійного дихання або наявності дихання типу ґаспінґ, явно зниженого м’язового тонусу (відсутність активних рухів, звисання кінцівок) або ЧСС < 100 за 1 хв.

Обов’язкові дії:

1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів:

• забезпечити правильне положення новонародженого;

• уникаючи тактильної стимуляції (не витираючи), якомога скоріше під контролем прямої ларингоскопії відсмоктати вміст нижньої глотки (ділянка над голосовими зв’язками), після чого інтубувати і санувати трахею.

• під час санації трахеї контролювати ЧСС новонародженого за допомогою аускультації;

• якщо ЧСС ≥ 60/хв., продовжувати санацію трахеї до майже повного видалення меконію;

• у разі виявлення значної брадикардії (ЧСС < 60/хв.) припинити відсмоктування, повторно інтубувати трахею і розпочати ШВЛ через інтубаційну трубку; якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива – вентилювати легені дитини за допомогою маски.

2. Після звільнення дихальних шляхів від меконію закінчити виконання решти кроків початкової допомоги, оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

3. У разі відсутності самостійного дихання, наявності дихання типу ґаспінґ або ЧСС<100 за 1 хв. слід повторно інтубувати трахею і розпочати ШВЛ через інтубаційну трубку. Якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива – вентилювати легені дитини за допомогою маски.

4. Відкласти відсмоктування шлункового вмісту до моменту закінчення реанімаційних заходів.

Бажані дії:

1. Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини.

1.6. Особливості надання початкової допомоги дітям, які народились при терміні гестації ≤ 32 тиж.

Обов’язкові дії:

1. Відразу після народження дитини з терміном гестації 28-32 тиж. прийняти її у теплі пелюшки, зауважити й оголосити час народження, оцінити наявність самостійного дихання.

2. У разі відсутності самостійного дихання швидко декілька разів «відтиснути» кров, що міститься у пуповині, в напрямку до дитини , після чого перетиснути і перерізати пуповину, і якомога скоріше перенести дитину на теплу поверхню, під джерело променевого тепла (завчасно включений реанімаційний столик), де:

• забезпечити прохідність ДШ;

• обсушити (забрати вологі пелюшки) і забезпечити додатковий тепловий захист повторно надати правильне положення;

• оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

3. За наявності самостійного дихання після народження утримувати дитину нижче рівня плаценти протягом 60 с, після чого перетиснути і перерізати пуповину і перенести немовля під джерело променевого тепла, де:

• надати початкову допомогу (попередній пункт);

• оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

4. Щойно народжену глибоконедоношену дитину з терміном гестації < 28 тиж і приблизною масою < 1000,0 г прийняти у зігріті пелюшки і, не витираючи, швидко помістити у прозорий одноразовий харчовий або спеціальний поліетиленовий мішок):

• за потреби посередині дна мішка завчасно роблять отвір для голови дитини;

• немовля помістити у мішок так, щоб голова потрапила назовні через зроблений отвір;

• після цього мішок «закрити» або зав’язати біля ніг дитини;

• обережно обсушити голову і вдягнути шапочку;

• за наявності самостійного дихання утримувати у мішку нижче рівня плаценти протягом 60 с;

• відокремити від матері і перенести під джерело променевого тепла, де надати початкову допомогу й оцінити стан, не витягаючи новонародженого із мішка;

5. В умовах перинатального центру у разі наявності спеціального столика й іншого необхідного спеціального обладнання можливим є надання початкової допомоги новонародженим безпосередньо біля матері і без відокремлення від неї (до перетискання і перерізання пуповини).

6. Після початкової стабілізації стану або надання необхідної реанімаційної допомоги глибоконедоношену дитину слід якомога скоріше перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії новонароджених з суворим дотриманням вимог «теплового ланцюжка» – оптимально – у транспортному або спеціально обладнаному інкубаторі.

7. У разі використання інкубатора дитину з терміном гестації < 28 тиж транспортувати у відділення, не витягаючи із мішка.

Бажані дії:

1. Після народження дитини з терміном гестації менше 32 тиж. якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки новонародженого.