- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Промивання шлунку
Показання. Промивання шлунку показано при отруєнні різними речовинами, при гострому гастриті, ацетонемічному синдромі.
Обладнання. Шлункові зонди різних діаметрів, воронка, шприц Жанне, затискач, ізотонічний розчин натрія хлориду, активоване вугілля.
Техніка.Промивання шлунка дітям проводять теплим ізотонічним розчином натрію хлориду або теплою водою з повареною сіллю (1 ст. л. на 5—10 л води) у великих об’ємах:
до З міс. — 500 мл;
до 1 року — 1 л;
до 5 років — 3-5 л;
до 10 років — 8—10 л.
Краще використовувати зонд із 2—3 боковими отворами, щоб запобігти його закупорюванню. Хлорид натрію викликає спазм привратника та зупиняє потрапляння отрути зі шлунка до кишечника. Промивання шлунка проводиться в положенні лежачи на боці із ледь повернутим донизу обличчям. Дітей старшого віку садять на стілець. Якщо хворий у непритомному стані, промивання проводиться після інтубації трахеї з манжеткою для профілактики затікання рідини у трахею.
Стерильний зонд вводять за корінь язика, після чого хворий робить глибокий вдих носом та починає ковтати зонд. Коли зонд занурюється до першої позначки (на 10 см від різців), заокруглений кінець його досягає шлунка. У дітей раннього віку ця відстань дорівнює 20- 25 см, у дошкільнят — 30-35 см, у дітей шкільного віку — 40-45 см Розміри зонда залежать від віку. Для немовлят використовують м’яким резиновый катетер. Частіше використовується товстий шлунковим зонд діаметром 10—12 мм при внутрішньому отворі 8 мм і довжиною 70-75 см. Промивання роблять сифонним способом або шприцем Жанне. Після введення зонда у шлунок до зовнішнього кінця резинової трубки приєднують воронку. Спочатку отримують вміст шлунку, який залишають для хімічного аналізу. Потім воронку наповнюють приготованою рідиною і піднімають догори. Коли рідина опуститься до нижньої частини конуса воронки, останню опускають до рівня голови дитини. Як тільки воронка заповниться вмістом шлунка і промивною рідиною, резинову трубку затискають нижче конуса воронки і все це зливають в ємкість. Воронку знову заповнюють чистою рідиною і так повторюють до тих пір, доки із шлунка не будуть потраплятичисті промивні води. Контроль кількості введеної та виведеної рідини дозволяє запобігти небезпеці надмірного водного навантаження. Наприкінці промивання до шлунка вводять завись активованого вугілля (1-3 ст. л. на склянку води) та залишають її у шлунку на 5-10 хвилиніз подальшим повним виведенням. Перед тим, як видалити зонд, через нього вводять відповідну протиотруту (за потребою).
Активоване вугілля є хорошим адсорбентом сулеми, стрихніну, морфіну, нікотину, атропіну, барбітуратів. Доцільно використовувати універсальну протиотруту, що складається із однієї частини таніну, двох частин активованого вугілля та однієї частини оксиду магнію.
Для зменшення всмоктування застосовують обволікуючі засоби: вівсяний відвар, білкову воду (1-2 яєчних білки на 1 л води). Яєчний білок використовують при отруєннях важкими металами, кислотами. При отруєннях з опіком стравоходу використовують густий розчин яєчних білків (10—12 білків на 1 літр води). Танін в 0,5% розчині зв’язує деякі алкалоїди, утворюючи важкорозчинні комплекси і зменшуючи подразнення слизової оболонки шлунка.
Одноразове промивання не завжди забезпечує повне видалення вмісту шлунка, тому доцільно повторювати його кілька разів з інтервалом у 2-3 години, а для припинення всмоктування з кишечника і швидкої евакуації кишкового вмісту вводити сольовий послаблюючий засіб — сульфат магнію або сульфат натрію. Для цього після промивання вводять у зонд 15-20 г сульфату магнію в 100 мл води. При отруєнні жиророзчинними отрутами (бензин, трихлоретилен) вводять вазелінову олію у розрахунку 2-3 мл/кг маси тіла.
Можливі ускладнення. Попадання зонду до трахеї, аспірація шлунковим вмістом.
Перша допомога. Витягти зонд.
