- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Визначення резус-належності
Резус-фактор є тільки на еритроцитах. Анти-резус антитіла присутні в сльозній рідині, сечі, транссудаті, ексудаті, крові. В залежності від наявності Rh-фактора на еритроцитах, люди розподіляються на дві групи: Rh-позитивні (85%) та Rh-негативні (15%). Резус-фактор неоднорідний: виділяють 6 його антигенів: Rh0 (D), rh´(C), rh´´(E), H0 (d), h´2 (c), h´´2 (e). Найбільш активний антиген - Rh0 (D). Лабораторне дослідження базується на виявленні в крові антигенівRh за допомогою стандартної сироватки анти-Rh.
Реактиви:
Стандартний реагент-антирезус (сироватка анти резус групи АВ(ІV), який містить 33% розчин декстрану) специфічний за АВО.
Стандартні Rh-позитивні еритроцити.
Стандартні Rh-негативні еритроцити.
Кров дитини (дозволяється використовувати кров з пальця, еритроцити з пробірки після утворення згустку).
Спеціальне устаткування:
6 пробірок.
Піпетки.
Захисні рукавички.
Методика виконання:
Пробірки розташовують у 2 ряди (по 3 штуки), маркірують.
В усі пробірки чистою піпеткою вносять по 1 краплі стандартного універсального реагенту анти резус 2-х серій.
До 1 та 2 пробірки пастерівською піпеткою вносять краплю крові, що досліджується.
У 3 та 4 піпеткою вносять стандартні Rh-позитівні еритроцити.
У 5 та 6 піпеткою вносять стандартні Rh-негативні еритроцити.
Пробірки струшують і проводять спостереження впродовж 3 хвилин.
Трактування результатів:
Аглютинація в 1, 2, 3, 4 пробірках - Rh-позитівна кров дитини;
Немає аглютинації - Rh-негативна кров дитини.
Пункція плевральної порожнини
Показання:
Підтверджений напружений пневмоторакс;
Раптове погіршення стану, наростання дихальної недостатності, погіршення газового вмісту крові при ШВЛ (підозра на синдром витоку повітря).
Необхідне обладнання: тепла палата інтенсивної терапії, шапочка, окуляри, стерильні маски та рукавички, стерильні серветки та пелюшки, стерильний матеріал (тампони, марлеві серветки), розчин антисептика, шприци, затискач для зупинки кровотечі, гумова трубка з перехідником для шприца, голки (діаметром не менше ніж 1 мм) для проведення плевральної пункції, фіксована до іншого кінця трубки частина рукавички (дренаж за Бюлау), розчин для місцевої анестезії.
Методика виконання:
Дитину покласти, підмостивши під плечі валик.
Визначити місце пункції – третій або четвертий міжреберний проміжок на середньо-ключичній лінії.
Вимити руки, надягнути шапочку, маску, рукавички. Обробити антисептиком та обкласти стерильними пелюшками місце, де буде проведена пункція, потім повторно обробити місце пункції.
За необхідності в ділянці проколу тонкою голкою пошарово проінфільтрувати м’які тканини до плеври розчином анестетика.
Через 10-12 хв. лівою рукою зафіксувати шкіру, відтягуючи її вздовж ребра донизу, а правою ввести голку по верхньому краю ребра на глибину 2-4 см.
Видалити повітря.
На фоні незначного негативного тиску видалити голку та накласти асептичну пов’язку.
Після закінчення маніпуляції провести рентгенологічний контроль.
