4. Місцеві податки і збори

Місцеві податки мають коротшу історію, як державні. Першим місцевим податком став податок на користь бідних, який був запроваджений в Англії у XVII ст. у зв’язку із значним збільшенням злидарів, жебраків, бідних. Центральний уряд вимагав від міста та приходів підтримувати бідних за рахунок добровільних пожертвувань заможних громадян. Поступово ця добровільність перетворилась на обов’язок. Це був цільовий податок – отримувані кошти спрямовувались на допомогу бідним. В міру виникнення інших потреб у Англії поступово зявились такі місцеві податки: дорожній, шкільний, податки на утримання лікарень, місцевої поліції та охорони, на роботи з блгоустрою міст.

У Франції місцеві податки зявились у формі надбавок до загальнодержавних податків «добавочні сантими». У Франції, також, існував особливий податок, який справлявся на території общин – октруа. Це був непрямий податок, який стягувався з продуктів споживання при ввезенні їх на територію спілки. Пізніше цей податок поширився на Бельгію, Голандію, США.

Великою самостійністю у своїй діяльності, в тому числі і у сфері фінансів, відзначались місцеві органи самоврядування Прусії. У 1892 році у відання місцевої влади були передані поземельний, подомовий, промисловий податки. Держава при цьому стягувала лише подохідний та майнові податки. Крім того, існували місцеві надбавки до подохідного податку.

Розвиток місцевого оподаткування в Росії і на українських землях пов'язаний із земськими повинностями, які стягувались як у грошовій, так і в. натуральній формах. Натуральні земські повинності накладались на селян та міщан, а купці та почесні громадяни були від них звільненими.

Після жовтневого перевороту 1917 року земське самоуправління було ліквідоване і у середині 1918 року було запроваджено три місцеві збори: поголовний; з худоби; . з житлових приміщень поза містами. У грудні 1918 року було запроваджено 9 місцевих податків і зборів у сільській місцевості і 15 у містах. Протягом 1930 – 1932 років перелік місцевих податків та зборів скоротився до двох – земельної ренти та податку з будівель. У 1942 році додали разовий збір на колгоспних ринках і збір з власників транспортних засобів. Цей перелік місцевих податків та зборів залишався незмінним до 1980-х років. Фіскальна роль місцевих податків на той час була незначною (3-5 %).

В умовах незалежної України початок формування інституту місцевого оподаткування поклав Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» затверджений 20 травня 1993 року.

На сучасному етапі розвитку економіки регіонів важливе значення надається місцевим податкам і зборам. Вони є складовою частиною податкової системи держави і покликані відповідати інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки є самостійним джерелом доходів місцевих бюджетів.  Уже протягом тривалого часу проблематика місцевого оподаткування займає важливе місце в дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, але, не дивлячись на свою актуальність, не знайшла достатнього висвітлення в економічній та правовій літературі. Зважаючи на вищесказане, аналіз проблемних аспектів справляння місцевих податків і зборів, а також пошук перспективних напрямів посилення їхнього фіскального значення набуває особливої актуальності в міру розвитку сучасних трансформаційних процесів, пов'язаних з утвердженням в Україні ринкової моделі господарювання.

Сучасні місцеві податки поєднують риси як найперших форм оподаткування, так і більш вдосконалених.

До повноважень місцевого самоврядування в Україні належить встановлення та справляння місцевих податків та зборів, а саме:

• запровадження тільки тих податків і зборів, що передбачені законодавством;

• встановлення ставок у межах граничних розмірів, передбачених законодавством;

• запровадження податкових пільг для окремих платників.

За останні роки частка місцевих податків і зборів у місцевих бюджетах України знаходилась в межах 3-4 %, визрівала позитивна тенденція збільшення як абсолютних надходжень місцевих податків і зборів, так і їхньої питомої ваги в місцевих податках і зборах.

Вітчизняна система місцевого оподаткування потребує докорінного реформування, в процесі якого необхідно суттєво підвищити роль місцевих податків та зборів у системі фінансових ресурсів місцевого самоврядування, виявити основні недоліки їх справляння, а також виявити основні критерії формування ефективної системи місцевого оподаткування.