ЛЕКЦІЯ 5. СУМІЖНІ ПРАВА

Лекція 5. Суміжні права

1. Поняття, основні задачі, функції та принципи суміжних прав.

2. Суб’єкти суміжних прав.

3. Виникнення та здійснення суміжних прав.

4. Суміжні права, їх зміст щодо певних об’єктів та строк дії.

5. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти суміжних прав. Обмеження майнових прав об’єктів суміжних прав.

6. Джерела суміжних прав. Міжнародна охорона суміжних прав.

1. Поняття, основні задачі, функції та принципи суміжних прав.

Виникнення нових можливостей щодо виконання і розповсюдження авторських творів, розвиток техніки і технологій сприяли появі так званих суміжних прав і викликали необхідність їх правової охорони.

Охорона суміжних прав здійснюється на сьогодні відповідно до положень статей 13,41, 54 і 55 Конституції України, ЦК України, ряду інших кодексів, законів України "Про авторське право і суміжні права" у редакції від 11 липня 2001 р.; "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23 березня 2000 р., міжнародних конвенцій та угод, а саме: Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р. (Паризького акта від 24 липня 1971 р., зміненого 2 жовтня 1979 р.), Римської конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р., Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р., Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятого Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р. та Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.1; положеннями ряду спеціальних законодавчих актів, які регулюють відносини інтелектуальної власності, в тому числі і суміжних прав. Таким чином, поряд з охороною прав авторів творів науки, літератури і мистецтва законодавство України передбачає визнання і охорону прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій ефірного та кабельного мовлення. Суб'єктів авторського права і суміжних прав поєднує творча діяльність, оскільки підґрунтям для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути розповсюджений певним чином: шляхом виконання музичного твору композитора, транслюванням своїх відеограм телекомпанією тощо. Саме через тісний зв'язок цих осіб з правами авторів, вони носять назву суміжних прав. Суміжні права є вторинними порівняно з авторськими правами і можуть виникати і охоронятися лише за умови дотримання авторських прав на твори, які суб'єкти суміжних прав втілюють шляхом виконання, створення фонограми, відеограми тощо. Якщо суб'єкт суміжних прав використовує для створення свого об'єкта інші об'єкти суміжних прав, він повинен дотримуватися також прав відповідних суб'єктів.

Виходячи із зазначеного суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників.

Об'єктами суміжних прав, незалежно від їх призначення, змісту, чинності тощо, а також способу чи форми їх вираження, без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів визнаються: виконання; фонограми; відеограми; програми (передачі) організацій мовлення (ст. 449 ЦК України).

Закон України "Про авторське право і суміжні права" у ст. 35 містить уточнення, визначаючи об'єктами суміжних прав: незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми та відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.

Завданням суміжних прав, аналогічно з авторським правом є підтримка творчості окремої людини-громадянина, забезпечення його особистих немайнових та майнових інтересів.

Під функціями права розуміють спрямування правового впливу, що виражає роль права в організації (впорядкуванні) суспільних відносин.

Суміжні права як цивільно-правовий інститут права виконує регулятивні, охоронні та превентивні функції.

Регулятивна функція полягає у врегулюванні відносин, пов’язаних з правами виконавців, правами виробників.

Охоронна функція покликана оберігати суб’єктивні особисті немайнові та майнові права виконавців, прав виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення від посягань усіх інших осіб та забезпечувати примусовий захист при їх порушенні.

Превентивна (виховна, попереджувально-виховна) функція суміжних прав має стимулювати позитивні відносини і не допускати виникнення негативних відносин, які б призводили до порушення особистих немайнових та майнових прав.

Принципи здійснення суміжних прав:

Суміжне право виникає, таким чином, внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення: право інтелектуальної власності на виконання - з моменту першого його здійснення; на фонограму чи відеограму - з моменту її вироблення; на передачу (програму) організації мовлення - з моменту її першого здійснення.

Суттєвою особливістю більшості суміжних прав є їх похідність і залежність від прав творців творчих творів. Лише в тих випадках, коли виконується, записується на фонограму або передається в ефір чи по кабелю не охоронюваний законом твір або об’єкт, який взагалі не є результатом творчої діяльності, суміжні права мають самостійний характер.

За загальним правилом виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб’єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Другою характерною рисою суміжних прав виступає широко допустимий законом перехід конкретних правомочностей від одних категорій правоволодільців до інших категорій правоволодільців, який відбувається автоматично за настання певних юридичних фактів.

Так, відповідно до статті 39 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

- у разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором (пункт 3);

- у разі, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику відеограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми виключне право на розповсюдження фонограми, відеограми та їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи у володіння, а також способом здавання у прокат та іншої передачі (пункт 4).

Таким юридичним фактом зазвичай виступає договір, укладений між правоволодільцями різних видів суміжних прав. Специфіка полягає в тому, що закон в імперативній формі зазначає, що при укладанні договору окремі права переходять від одного суб’єкта суміжних прав до другого, не надаючи учасникам договору можливості інакше вирішити питання.

Для виникнення і здійснення суміжних прав чинне українське законодавство не вимагає дотримання будь-яких формальностей. Права виробника фонограми і виконавця породжує сам факт створення відповідного звукозапису. Разом з тим володілець суміжних прав для сповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушення може використовувати знак охорони суміжних прав, який вміщується на кожному примірнику фонограми і (або) на кожній упаковці, що містить її.