2. Математична модель економічного об’єкту

Математична модель економічного об’єкту - це є спрощений образ реальної економічної системи поданий у вигляді математичних співвідношень за допомогою символів, математичних знаків, формул, логічних умов, які відображають властивості цього об’єкту.

Для побудови моделі потрібно виділити:

• об’єкт моделювання або дослідження (об’єктом буде все коло явищ, які треба вивчити);

• предмет моделювання або дослідження - це зв’язки і залежності між всіма явищами;

• мета дослідження – це кінцевий результат функціонування досліджуваної системи.

Критерії вибору „хорошої моделі”:

• простота моделі (така модель містить невелику кількість керованих змін);

• однозначність моделі;

• якомога більш наближена до реальної моделі;

• відповідність економічної теорії;

• прогнозові якість (тобто всі прогнози повинні підтверджуватися реальністю), статистична значущість моделі.

При цьому виділяються фактори або чинники моделі:

1. змінні задачі або моделі (керовані і некеровані): керовані змінні завжди можуть змінюватися управлінськими установами, некеровані змінні не можуть змінюватись ззовні, але вони мають дуже великий вплив на модельовану діяльність;

2. технологічні параметри;

3. показники ефективності;

4. зв’язки між ними.

Економіко-математичне моделювання є основою застосування математичних методів і обчислювальної техніки в економіці; економіко-математичне моделі будуються і досліджуються за допомогою економіко-математичних методів, цілого комплексу економічних і математичних дисциплін: економічна і математична статистика; економетрія (наука про побудову і аналіз математичних моделей реальних економічних явищ на базі реальної статистики); дослідження операцій (методи прийняття оптимальних рішень) → математичне програмування; економічна кібернетика.

Приклад моделі. Яким чином запланувати виробництво продукції та її розподіл на майбутній 4-тижневий період на базі тижневих даних, враховуючи:

1. необхідне сезонне накопичення матеріально – товарних запасів за умов планового періоду;

2. оптимальну величину складських запасів;

3. оптимальний обсяг відвантажувальних партій для найбільш вигідних транспортних тарифів?

Було розроблено 5 моделей:

• прогнозна модель – величина попиту по кожному виду товару на плановий період;

• модель складських запасів – на базі даних прогнозу попиту розраховано мінімально необхідний обсяг виробництва та оптимальний рівень запасів на складах;

• модель річного планування – на базі даних прогнозу річного обсягу збуту відділу реалізації розраховано обсяг виробництва і рівень запасів для кожного 4-тижневого періоду протягом року;

• модель планування виробництва – на кожні 4 тижні прораховані необхідні обсяги виробництва з урахуванням вимог запасів за річним планом, вимог складських запасів;

• модель розподілу – за прогнозом обсягів збуту, даних про складські запаси та за планом виробництва складено план розподілу продукції на складах.