- •Економетрика Зміст дисципліни за темами Тема 1. Концептуальні аспекти економетричного моделювання економіки
- •Тема 2. Принципи побудови економетричних моделей. Парна та множинна лінійна регресія
- •Тема 3. Нелінійні економетричні моделі
- •Тема 4. Фіктивні змінні в економетричних моделях
- •Тема 5. Мультиколінеарність
- •Тема 6. Автокореляція залишків
- •Тема 7. Гетероскедастичність залишків
- •Тема 8. Часові ряди
- •Приклади типових завдань
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Моделювання процесу ціноутворення із врахуванням кількісних та якісних змінних»:
- •« Прогнозування значення економічного показника»:
- •Тема: Соціально – економічні системи, методи дослідження та моделювання
- •2. Математична модель економічного об’єкту
- •Критерії вибору „хорошої моделі”:
- •3. Класифікація економіко-математичних моделей
- •4. Основні етапи економіко – математичного моделювання
- •1. Поняття економетрики
- •Об'єкт, предмет, мета і завдання економетрії
- •3. Основні етапи економетричного аналізу
- •4. Економічні задачі, які розв'язують за допомогою економетричних методів
- •Основні етапи зародження та розвитку економетрії
- •Тема: Регресійні моделі
- •1. Поняття регресії
- •2. Парна лінійна регресія
- •3. Метод найменших квадратiв (мнк)
- •4. Дисперсійний аналіз моделі
- •Лабораторна робота №1 «Економетрична модель простої регресії»
- •1. Постановка задачі.
- •3. Розрахунок моделей
- •Знаходження оцінок параметрів моделі методом найменших квадратів
- •5. Графік моделі у „хмарі” розсіювання
- •6. Дисперсійний аналіз лінійної моделі:
- •7. Значущість оцінок параметрів і моделі:
- •8. Прогноз:
- •9. Аналіз лінійної моделі:
- •Лабораторна робота № 2 « Модель множинної лінійної регресії»
- •Тема* : Системи одночасних (симультативних) регресійних рівнянь
- •Ідентифікація системи одночасних рівнянь
- •2. Модель «Попит - пропозиція»
- •Модель формування доходів Кейнса
- •Тема: Нелінійні моделі
- •1. Нелінійні регресії
- •2. Нелінійні регресії 1-го класу
- •2.1. Поліноміальна модель
- •2.2. Гіперболічна модель
- •3. Нелінійні регресії 2-го класу
- •3.1. Показникова моделі
- •3.2. Степенева модель
- •3.3. Напівлогарифмічні моделі
- •4. Врахування випадкового відхилення
- •Лабораторна робота № 3 «Оцінювання параметрів нелінійної моделі» Завдання:
- •Тема: Фіктивні змінні в регресійних моделях
- •1. Необхідність використання фіктивних змінних
- •2. Моделі ancova
- •2.1. Ancova - Модель при наявності у фіктивної змінної двох альтернатив
- •2.2. Моделі ancova за наявності у якісних змінних більш двох альтернатив
- •2.3. Регресія з однією кількісною і двома якісними змінними
- •3. Використання фіктивних змінних у сезонному аналізі
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження наявнoстi мультиколінеарності у масиві змінних
- •Лабораторна робота № 5
- •Визначимо оцінки параметрів лінійної моделі виду .
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження на гетероскедастичність
- •Параметричний тест Гольфельда – Квандта
- •Тест Глейсера
- •- Критерій
- •Тест Спірмена
- •1. Випадкові процеси і часові ряди
- •2. Автокореляція спостережень часових рядів
- •3. Оцінка моделей із лагами
- •4. Основні характеристики часових рядів
- •5. Розкладення (декомпозиція) часового ряду
- •Метод ковзної середньої
2.2. Моделі ancova за наявності у якісних змінних більш двох альтернатив
Нехай розглядається модель із двома пояснюючими змінними, одна з яких є кількісною, а інша - якісною. Причому якісна змінна має три альтернативи. Наприклад, видатки на утримання дитини можуть бути пов'язані із доходами домогосподарств і віком дитини: дошкільний, молодший шкільний і старший шкільний. Тому що якісна змінна пов'язується із трьома альтернативами, то за загальним правилом моделювання необхідно використовувати дві фіктивні змінні. Таким чином, модель може бути представлена у вигляді: Y = βо + β1X + γ1 D1 + γ2 D2 + u, (6)
де Y - видатки, X - доходи домогосподарств.
0,
якщо дитина
- дошкільник,
D1 = 1, якщо у протилежному випадку.
0,
якщо дошкільник або
молодший школяр,
D2 = 1, у протилежному випадку.
Утворяться такі залежності:
Середній видаток на дошкільника: M( Y| D1 = 0, D2 = 0) = βо+ β1X .
Середній видаток на молодшого школяра: M ( Y | Dl = 1, D2 = 0) = (βо + γ1) + β1 Х
Середній видаток на старшого школяра: M( Y | D1 = 1, D2 = 1) = (βо + γ1 + γ2 ) + β1 Х
Тут γ1, γ2 - диференціальні вільні члени. Базовим значенням якісної змінної є значення «дошкільник».
Після обчислення коефіцієнтів цих рівнянь регресії визначається статистична значущість коефіцієнтів γ1, γ2 на основі звичайної t - статистики. Якщо коефіцієнти γ1, γ2 виявляються статистично незначущими, то можна зробити висновок, що вік дитини не робить істотного впливу на видатки із його втримування.
2.3. Регресія з однією кількісною і двома якісними змінними
Нехай Y - заробітна плата співробітників фірми, X - стаж роботи,
D1 - наявність вищої освіти, D2 - стать співробітника:
0,
якщо співробітник - жінка,
D1 = 1, якщо співробітник - чоловік.
0,
якщо немає вищої освіти,
D2 = 1, у протилежному випадку.
Таким чином, одержимо наступну модель: Y = βо + β1X + γ1 D1 + γ2 D2 + и (7)
Із цієї моделі виводяться наступні регресійні залежності:
Середня заробітна плата жінки без вищої освіти: M(Y | D1=0, D2= 0) = βо+ β1X.
Середня заробітна плата жінки з вищою освітою: M(Y | Dl = 0, D2 = 1) = (βо + γ2) + β1 Х.
Середня заробітна плата чоловіка без вищої освіти:
M(Y | Dl =1, D2=0) = (βо + γ1) + β1 Х
Середня заробітна плата чоловіка з вищою освітою:
M( Y | D1 = 1, D2 = 1) = (βо + γ1 + γ2 ) + β1 Х
Всі регресії відрізняються лише вільними членами. Подальше визначення статистичної значущості коефіцієнтів γ1, γ2 дозволяє переконатися, чи впливають освіта й стать співробітника на його заробітну плату.
Природно, що запропоновані вище схеми можуть бути поширені на ситуації із довільним числом кількісних і якісних факторів.
Приклад 1. Людина, яка працює на кількох роботах, відома як заробітчанин. Шіско і Росткер зацікавилися факторами, які визначають зарплати заробітчан. Базуючись на виборці щодо 318 заробітчан, вони отримали таку регресію:
+
2.26 Х+
90.06 D1 + 75.51
D2 + 47.33 D3
+ 113.64 D4
(*)
Т: (0.94) (24.47) (21.60) (23.42) (27.62) ;
R2 = 0.34 df =311,
де Wm - зарплата заробітчанина (центів на годину);
W0 - початкова зарплата (центів на годину);
X- вік людини.
Dl (раса) = 0, якщо білий, = 1, якщо не білий;
D2 (місто) = 0, якщо не міський, = 1, якщо міський;
D4 (область) = 0, якщо не західний район, = 1, якщо західний район;
D3 (освіта) = 0, якщо без освіти, = 1 має освіту;
У моделі є дві кількісні пояснюючі змінні, W0 та X, а також чотири якісні змінні. Коефіцієнти всіх цих змінних статистично значущі із рівнем похибки 5%. Цікаво, що всі якісні змінні суттєво впливають на зарплату заробітчан. Наприклад, за інших рівних умов рівень погодинної оплати праці на 47% вищий у осіб із освітою, ніж у тих, хто не має освіти.
З регресії (*) можна виділити декілька індивідуальних регресій, наприклад, такі:
середня зарплата білих, неміських, не із західних регіонів заробітчан, які не мають вищої освіти (коли всі фіктивні змінні дорівнюють нулю):
Wm = 37.07 + 0.403 W0 + 2.26 X;
середня зарплата чорношкірого, міського, з західного регіону заробітчанина з вищою освітою (коли всі фіктивні змінні дорівнюють одиниці)
Wm = 183.49 + 0.403 W0 + 2.26X.
