План-конспект практичного заняття з курсу

«Політологія» для гуманітарних спеціальностей

на тему: «Політичні режими. Демократія в політичному житті суспільства.»

(для студентів ІІ курсу спеціальності «Культурологія»,

викладач Лебедюк В.М.)

студентки спеціальності «Політологія»

групи Пл-41

Карпюк Лілії Олегівни

Вид заняття: практичне заняття.

Дидактичні цілі:

1. Навчальні: поглиблення, конкретизація та систематизація знань засвоєних під час лекційних занять та самостійного опрацювання матеріалів в процесі підготовки до практичного заняття.

2. Розвиваючі: розвиток логічного мислення студентів, набуття ними навичок аналітичного мислення.

3. Виховні: виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення.

Навчально-методичне забезпечення заняття:

Наочність: картки з завданнями для груп до практичного заняття.

Метою практичного заняття є вивчення основних типів політичних режимів, характеристика істотних рис і ознак недемократичних політичних режимів, розгляд особливостей авторитарного політичного режиму, знайомство з основними теоріями демократії, вивчення проблем трансформації політичних режимів, характеристика сучасного політичного режиму в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Сутність політичного режиму та його типи.

2. Характеристика тоталітарного, авторитарного, демократичного режиму.

3. Еволюція політичного режиму в сучасній Україні.

4. Поняття демократія. Сучасні концепції демократії.

5. Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні.

Рекомендована література:

1. Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів / За заг. ред. А. Колодій. – К., 2002.

2. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Видавничий дім «Академія», 2001.

3. У пошуках правильної парадигми. Концептуальні перспективи посткомуністичного переходу у країнах Сх. Європи/ За ред. Дж. Гузіни. - Київ,2003.

4. Мацієвський Ю.В. «Помаранчева революція» крізь призму транзитології // Журнал «Ї»,2005,№40.

5. Колодій А.Ф. Від «Сірої зони» до кольору сонця: помаранчева революція і демократичний перехід в Україні // Журнал Агора, вип.1 або за інтернет адресою:

http:// www.kennan.kiev.ua/kkp/publications.htm

6. Якушин В. Українська революція 2004-2005 рр. Спроба теоретичного аналізу // Політичний менеджмент. – 2006. - №2. - С.19-36.

Хід заняття:

Вступ (5 хв.)

• Привітання та знайомство з студентами;

• Перевірка присутності студентів на занятті;

• Оголошення теми та плану заняття;

• З’ясування готовності студентів до практичного заняття, виявлення основних складнощів, які виникали при підготовці до заняття;

• Мотивація навчальної діяльності – повідомлення кількості балів, які виносяться на практичне заняття.

Основна частина (65 хв.)

• Поетапний розгляд кожного теоретичного питання плану із уточнюючими та конкретизуючими питаннями;

• Робота в групах.

• Підведення підсумків по кожному з питань практичного заняття.

Висновки (5 хв.)

• Підведення загального підсумку заняття;

• Виявлення найбільш проблематичних питань для студентів, рекомендації щодо вдосконалення якості підготовки до практичного заняття.

• Повідомлення теми наступного практичного заняття.

Оцінювання (5хв.)

• Подяка студентам за плідну співпрацю;

• Оцінювання роботи студентів на практичному занятті;

Опис стратегії розгяду кожного питання

1. Визначте характерні риси політичного режиму, його складові елементи

У науці існує два підходи до трактовки режиму:

• юридичний, котрий робить акцент на формальні норми і правила здійснення влади інститутами держави, і соціологічний. Останній спирається на аналіз тих засобів, за допомогою яких здійснюється реальна публічна влада і котрі тією чи іншою мірою обумовлені соціально-культурними традиціями, системою розподілу праці, характером комунікацій і т. ін.

• політичний підхід являє собою більш адекватний засіб відображення політичного режиму. Він дозволяє в ролі агентів влади розглядати не тільки уряд і офіційні структури, але і всі соціальні сили, що реально впливають на прийняття і здійснення рішень. При характеристиці правління, з використанням такого Підходу, поряд з діяльністю уряду і офіційних структур може розглядатися і діяльність опозиції, а також інших, в тому числі анти системних, компонентів політики.

Політичний режим (від франц. regime) - державний суспільний устрій, спосіб правління. Це функціонування політичного життя, що складається внаслідок політичних дій соціальних суб’єктів у системі певних політичних владних інститутів, структур, політичних відносин і взаємодії людини і суспільства. 

Політичний режим - сукупність засобів і методів, що визначають спосіб здійснення влади, склалися стосовно державної влади та суспільства як найбільш показові, і які відображають становище прав та свобод громадян, відношення владних структур до правових основ діяльності, державних форм та ідеологій, соціальних і класових взаємовідносин, становища політичної культури.

Французький політолог Моріс Дюверже дає змістовну формулу політичного режиму як «певного поєднання системи політичних партій, способу голосування, одного або декількох типів прийняття рішень, однієї або декількох структур груп тиску.

Політичний режим - це порядок взаємовідносин громадянського суспільства і політичної влади. 

Політичний режим - система конституційних (законних) порядків і конкретне втілення політичної системи та політичної організації суспільства.

Політичний режим - система засобів та методів здійснення політичної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення. 

Будь-який політичний режим визначається

• по-перше, процедурами та способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням влади;

• по-друге, стилем прийняття суспільно-політичних рішень;

• по-третє, взаємовідносинами між політичною владою та громадянами (населенням) країни.

Складові елементи, за якими визначаємо політичний режим:

• наявність єдиної ідеології;

• наявність плюралізму;

• свобода особи;

• організація економіки;

• партійна система;

• обмеженість влади законом.

Що таке плюралізм? Плюралізм - принцип організації суспільства, заснований на визнанні різноманіття існуючих інтересів і їх конкуренції. Політичний плюралізм є умовою й ознакою демократичного режиму, вона визнає, створює необхідні умови для реалізації, заохочує різноманіття політичних організацій і інтересів, що конкурують між собою.