3. Елементи та якісні характеристики фінансової звітності

Елементами фінансової звітності є:

• Активи

• Зобов’язання

• Власний капітал

• Доходи

• Витрати

Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук­раїні" (статті 8-11) визначено склад та елементи фінансової звітності.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визна­чається відповідними положеннями (стандартами).

Стаття - це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим положеннями (стандартами).

Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до цього Національного положення (стандарту), у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:

• інформація є суттєвою;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Фінансова звітність підприємств є основним джерелом інфор­мації про його майно і фінансовий стан, яка необхідна для прийнят­тя дієвих управлінських рішень. Тому звітність повинна відповіда­ти певним якісним характеристикам:

Дохідливість звітності розрахована на однозначне тлума­чення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Доречність інформації є однією із головних вимог. Звітна інформація вважається доречною (корисною), якщо вона здатна вплинути на вартісну оцінку або на рішення, яке приймається в даний час або на майбутній період, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені в минулому.

Достовірність інформації забезпечується тим, що в бухгалтерсь­кому обліку всі записи здійснюються на підставі належно оформлених документів, а перед складанням річної звітності проводиться інвента­ризація майна, грошових коштів і розрахунків. Достовірність інфор­мації може підтверджуватися аудиторським висновком.

Зіставність показників звітності забезпечується єдиною методологією планування, обліку господарської діяльності та звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користу­вачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

4. Принципи підготовки фінансової звітності та розкриття інформації

Відповідно до НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (пункт 3) принцип бухгалтерського обліку це прави­ло, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінан­совій звітності.

Склад і характеристика основних принципів бухгалтерсько­го обліку та фінансової звітності визначені законом "Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні" (стаття 4) та НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (пункт 18). Загалом визначено десять принципів, якими необхідно керува­тись при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності:

1. автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

2. безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

3. періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

4. історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

5. нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

6. повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

7. послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

8. обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

9. превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; На­приклад, підприємство може передати актив іншій стороні за умо­ви, що право власності перейде іншому підприємству, хоча на­справді будуть існувати неформалізовані угоди, відповідно до яких підприємство частково буде використовувати майбутні еко­номічні вигоди, втіленні в цьому активі. Таким чином, у разі відо­браження операції без врахування принципу превалювання сут­ності над формою в фінансових звітах буде представлена інфор­мація, що буде суперечити дійсності.

10. єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.