- •Тема 1 9
- •Тема 6 57
- •Тема 8 81
- •Тема 14 130
- •Тема 22 204
- •Тема 23 209
- •Тема 24 223
- •Тема 27 253
- •Тема 28 267
- •Тема 31 294
- •Методологія політології. Її функції та завдання.
- •1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.2. Об'єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками
- •1.3. Методологія політології. Її функції та завдання
- •Основні концепції політики.
- •Об'єкт і суб'єкти політики.
- •Структура і функції політики.
- •2.1. Що таке політика?
- •2.2. Основні концепції політики
- •2.3. Об'єкт і суб'єкти політики
- •2.4. Структура і функції політики
- •Політична думка Стародавнього Сходу.
- •3.1. Політична думка Стародавнього Сходу
- •3.2. Політичні доктрини античності
- •3.3. Римське право і політика
- •3.4. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •Політичні вчення епохи Реформації.
- •Вчення про політику н. Мак'явеллі.
- •Теорії природного права та суспільного договору.
- •4.1. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження (Ренесансу)
- •Тема 4
- •4.2. Політичні вчення епохи Реформації
- •4.3. Вчення про політику н. Мак'явеллі
- •4.4. Політичні ідеї європейського соціалізму XVI-XVII ст.
- •4.5. Теорії природного права та суспільного договору
- •5.1. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників
- •Тема 5 ш.-л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна гілка влади має стримувати
- •5.2. Політичні вчення в сша в період боротьби за
- •5.3. Політико-правові вчення в Німеччині у XVIII-XIX ст.
- •Щ План викладення матеріалу
- •Тема 6
- •6.2. Політичні погляди представників англійського лібералізму (і.Бентама, Дж.С. Мілля)
- •6.3. Політичні погляди представників французького лібералізму (б.Констана, а. Де Токвіля)
- •6.4. Політичні погляди представників німецького лібералізму (в. Фон Гумбольдта, л. Фон Штайна)
- •6.5. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (а. Де Сен-Сімон, ш.Фур'є, р.Оуен)
- •6.6. Політичні погляди о.Конта
- •6.7. Політико-правове вчення марксистів
- •6.8. Соціологічна теорія держави я. Гумпловича
- •6.9. Політичні ідеї г. Спенсера
- •6.10. Політичні ідеї ф.Ніцше
- •Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.1. Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.2. Розвиток світової політичної думки у іі-ій половині XX ст. - на початку XXI ст.
- •Тема 8 Київський митрополит Іларіон убачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави; церква, на його думку, повинна служити державі, охороняючи загально
- •8.2. Політична думка перехідного періоду (XIV - перша половина XVI ст.)
- •8.3. Українська політична думка в період від Люблінської унії до козацько-гетьманської держави
- •8.4. Політична думка України у козацько-гетьманську добу
- •8.5. Українська політична думка XIX ст.
- •8.6. Українська політична думка XX ст.
- •Поняття громадянського суспільства.
- •Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •9.1. Поняття громадянського суспільства
- •9.2. Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •9.3. "Масове суспільство" як альтернатива громадянському суспільству
- •9.4. Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Типологія політичних систем.
- •10.1. Поняття і структура політичної системи
- •10.2. Типологія політичних систем
- •10.3. Політична система України
- •Виникнення та етапи розвитку демократії.
- •Принципи та основні ознаки демократії.
- •11.1. Що таке демократія?
- •Тема 11
- •11.2. Виникнення та етапи розвитку демократії
- •11.3. Принципи та основні ознаки демократії
- •11.4. Становлення і розвиток демократії в сучасній
- •12.2. Основні ознаки та функції держави
- •12.3. Форми державного правління і національно- територіального устрою держави
- •12.4. Концепція правової держави
- •13.2, Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів
- •13.3. Політичний режим сучасної України
- •Тема 14 . У політичній літературі широко вживається поняття "політична влада" та "держ'авна влада". Яка ж відмінність між ними? Поняття "політична влада" є ширшим і ним позначають можливість і
- •14.2. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади
- •14.3. Проблеми легітимності політичної влади
- •15.2. Функції політичних партій
- •15.3. Типи політичних партій
- •15.4. Партійні системи
- •15.5. Становлення партійної системи в Україні
- •15.6. Громадські об'єднання та рухи
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •16.1. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема
- •16.2. Політична соціалізація
- •17.2. Типологія політичних еліт
- •17.3. Системи формування і зміни політичних еліт
- •17.4. Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів
- •17.5. Політична еліта України
- •18.2. Типи, види та функції політичної культури
- •18.3. Політична культура сучасної України
- •Тема 19
- •19.2. Анархізм як політична концепція
- •19.3. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму
- •19.4. Лібералізм як теорія й ідеологія
- •19.5. Політична доктрина соціалізму
- •Національні меншини як суб'єкти політики.
- •20.1. Роль і місце націй та етнонаціональних відносин у політичному житті
- •Тема 20
- •20.2. Зміст і сутність національної політики у житті
- •20.3. Національна політика України
- •20.4. Національні меншини як суб'єкти політики
- •Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
- •21.1. Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя
- •Тема 21. Політика і мораль
- •21.2. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі
- •Політика і засоби масової інформації
- •22.2. Функції засобів масової інформації
- •22.3. Політичне маніпулювання
- •22.4. Функціонування українських змі
- •*Див.: Матеріали до семінару "Громадська думка і демократія". Моніторинг громадської думки населення України. - к., 2004 р.
- •Соціальна та гуманітарна політика: поняття, суб'єкти, функції, моделі
- •23.2. Поняття гуманітарної політики та її напрямки
- •23.3. Моделі соціальної політики у країнах Заходу
- •23.4. Демографічна проблема як напрямок реалізації соціальної політики
- •24.1. Специфіка взаємодії політики та релігії.
- •Тема 24 Сучасне суспільно-політичне життя свідчить про паралельне існування двох процесів: релігізації політики та політизації релігії ( див. Схему).
- •24.2. Політичне життя та церква в сучасній Україні
- •24.4. Церква і держава, суспільство
- •Тема 24. Політика і релігія
- •Тема 24. Політика і релігія
- •25.1. Поняття виборів, їх види
- •25.2. Абсентеїзм і його причини
- •25. 3. Виборча система: поняття, основні типи
- •25.4. Виборча система України
- •26.1. Основні положення сучасної теорії конфлікту
- •Тема 26
- •26.2. Сутність політичного конфлікту
- •26.3. Типологія політичних конфліктів
- •26.4. Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв'язання політичних конфліктів
- •Тема 27
- •27.3. Тероризм
- •Хронологія найбільших терактів за останні тридцять років
- •Тема 28
- •28.1. Поняття, сутність політичного прогнозування
- •28.2. Особливості політичних прогнозів та вимоги до них
- •29.1. Політична глобалістика: предмет, структура,
- •29.2. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти)
- •29.3. Проблема підтримки миру
- •29.4. Демографічна проблема
- •29.5. Проблема подолання відсталості
- •29.6. Екологічна проблема
- •29.7. Римський клуб: діяльність у напрямку розв'язання глобальних проблем
- •30.1. Поняття маркетингу. Політичний маркетинг: поняття, види, функції
- •30.2. Поняття, функції, види менеджменту. Політичний менеджмент
- •30.3. Види політичного менеджменту
- •Тема 31 Політична іміджелогія: основи теорії та практики
- •31.1. Імідж і його роль у політиці
- •31.2. Класифікація типів іміджів
- •31.3. Принципи та прийоми формування іміджу
- •31.4. Розвиток української іміджелогії
29.7. Римський клуб: діяльність у напрямку розв'язання глобальних проблем
Римський клуб- міжнародна неурядова громадська організація, створена у 1968 р. за ініціативою італійського громадського діяча, мислителя А.Печчеї (1908-1984) на нараді групи європейських вчених у Римі. Членами Римського клубу є видатні політики, представники фінансових, промислових кіл, визначні вчені. Римський клуб займається організацією досліджень впливу науково-технічного прогресу на світовий суспільний розвиток.
Результати цих досліджень представляються у вигляді доповідей Римського клубу, котрі пропонуються увазі світової громадськості й особам, які приймають рішення. Діяльність Клубу в 70-і рр. сприяла усвідомленню людством сутності глобальних проблем і послужила стимулом для початку активних пошуків їх розв'язання. Важливим імпульсом осмисленню глобальної проблематики була перша доповідь Римського Клубу "Межі росту" (Д.Медоуз, 1972 р.), яка стала всесвітньо відомою. Не менший резонанс мали й подальші доповіді: "Людство на роздоріжжі" (М. Месарович, Е. ІІес- тель, 1974 р.), "Перегляд міжнародного порядку" (Я.Тінберген, 1976 р.), "Дороговкази в майбутнє" (Б. Гаврилишин, 1980 р.), "За межами росту " (Е. Пестель, 1988 р.). Результати першої двадцятилітньої дослідницької діяльності організацій з вивчення світової проблематики були викладені в доповіді А. Кінга та Б. Шнайдера "Перша глобальна революція " (1991 р.).
Важливе місце в глобальних дослідженнях Римського Клубу приділяється аналізу політичних аспектів світових проблем. Такий підхід сприяв виникненню інноваційного наукового напрямку - політична глобалістика.
Із кінця 1980-х рр. Римський Клуб зробив акцент на вивченні регіональних процесів глобального розвитку, напр., у 1989 р. вийшла у світ доповідь А.Лемма та П.Маласка "Африка, що перемогла голод", у 1993 р .-Н.Розенсона, Б.Шнайдера "Латинська Америка перед обличчям тривог та сподівань ".
ТЕМА ЗО |
|
' |
Політичний маркетинг |
1 |
та менеджмент |
План викладення матеріалу
Поняття маркетингу. Політичний маркетинг: поняття, види, функції.
Поняття, функції, види менеджменту. Політичний менеджмент.
Види політичного менеджменту.
30.1. Поняття маркетингу. Політичний маркетинг: поняття, види, функції
Термін маркетинг (від. англ. магкеї - ринок) запроваджений представниками Гарвардської економічної школи. Вони, вивчаючи процеси стихійності та непередбачуваності капіталістичного ринку, зробили висновок, що саме ці його характеристики спричинюють економічні та політичні кризи у суспільстві. У межах постулатів ринкової економіки, вони розробили основи механізму управління та планового регулювання -маркетинг. На думку представників Гарвардської школи, маркетинг - це система заходів щодо управління операціями збуту та торгівлі, регулювання ринкових процесів і вивчення кон 'юнктури та закономірностей функціонування ринку.
Політична діяльність за будь-якого режиму, форми правління та устрою спрямована на завоювання та утримання контролю за ринком - специфічним ринком влади. За тоталітарних, авторитарних режимів боротьба за ринок влади ведеться репресивними, силовими методами аж до фізичного знищення опонентів. За умов демократичного суспільства, за наявності демократичних механізмів і процедур формування органів влади, відповідної політичної культури політична діяльність також є змаганням за певними правилами за контроль за ринок влади. Ці правила фіксуються в нормах законодавства, традиціях політичної поведінки виборців і претендентів на політичну посаду.
Політичний маркетинг - сукупність форм, методів і технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження у суспільно-політичну практику тих чи інших настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади.
Фунщії політичного маркетингу:
^ формування інформаційного банку, що складається з даних статистики, різних форм урядової та неурядової звітності, результатів досліджень у галузі економіки, політики, психології, демографії та ін. ;
розробка методів аналізу та обробки даних інформаційного банку, обробка ключових показників, що найповніше характеризують об 'єкти та суб 'єкти політики;
^ оцінка й аналіз умов політичного ринку, маркетингового середовища; вивчається сукупність сил, які діють під контролем або керуються даною партією, соціальною групою, лідером, вивчаються глобальні чинники: економічні, демографічні, психологічні та ін.;
аналіз ринкових можливостей партій, суспільних інституцій, ідей, особистостей;
розробка оцінних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політики та політичної поведінки останніх;
аналіз ефективності політичного маркетингу, корегування обраних форм і методів політичної діяльності тощо.
