- •Тема 1 9
- •Тема 6 57
- •Тема 8 81
- •Тема 14 130
- •Тема 22 204
- •Тема 23 209
- •Тема 24 223
- •Тема 27 253
- •Тема 28 267
- •Тема 31 294
- •Методологія політології. Її функції та завдання.
- •1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.2. Об'єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками
- •1.3. Методологія політології. Її функції та завдання
- •Основні концепції політики.
- •Об'єкт і суб'єкти політики.
- •Структура і функції політики.
- •2.1. Що таке політика?
- •2.2. Основні концепції політики
- •2.3. Об'єкт і суб'єкти політики
- •2.4. Структура і функції політики
- •Політична думка Стародавнього Сходу.
- •3.1. Політична думка Стародавнього Сходу
- •3.2. Політичні доктрини античності
- •3.3. Римське право і політика
- •3.4. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •Політичні вчення епохи Реформації.
- •Вчення про політику н. Мак'явеллі.
- •Теорії природного права та суспільного договору.
- •4.1. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження (Ренесансу)
- •Тема 4
- •4.2. Політичні вчення епохи Реформації
- •4.3. Вчення про політику н. Мак'явеллі
- •4.4. Політичні ідеї європейського соціалізму XVI-XVII ст.
- •4.5. Теорії природного права та суспільного договору
- •5.1. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників
- •Тема 5 ш.-л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна гілка влади має стримувати
- •5.2. Політичні вчення в сша в період боротьби за
- •5.3. Політико-правові вчення в Німеччині у XVIII-XIX ст.
- •Щ План викладення матеріалу
- •Тема 6
- •6.2. Політичні погляди представників англійського лібералізму (і.Бентама, Дж.С. Мілля)
- •6.3. Політичні погляди представників французького лібералізму (б.Констана, а. Де Токвіля)
- •6.4. Політичні погляди представників німецького лібералізму (в. Фон Гумбольдта, л. Фон Штайна)
- •6.5. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (а. Де Сен-Сімон, ш.Фур'є, р.Оуен)
- •6.6. Політичні погляди о.Конта
- •6.7. Політико-правове вчення марксистів
- •6.8. Соціологічна теорія держави я. Гумпловича
- •6.9. Політичні ідеї г. Спенсера
- •6.10. Політичні ідеї ф.Ніцше
- •Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.1. Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.2. Розвиток світової політичної думки у іі-ій половині XX ст. - на початку XXI ст.
- •Тема 8 Київський митрополит Іларіон убачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави; церква, на його думку, повинна служити державі, охороняючи загально
- •8.2. Політична думка перехідного періоду (XIV - перша половина XVI ст.)
- •8.3. Українська політична думка в період від Люблінської унії до козацько-гетьманської держави
- •8.4. Політична думка України у козацько-гетьманську добу
- •8.5. Українська політична думка XIX ст.
- •8.6. Українська політична думка XX ст.
- •Поняття громадянського суспільства.
- •Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •9.1. Поняття громадянського суспільства
- •9.2. Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •9.3. "Масове суспільство" як альтернатива громадянському суспільству
- •9.4. Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Типологія політичних систем.
- •10.1. Поняття і структура політичної системи
- •10.2. Типологія політичних систем
- •10.3. Політична система України
- •Виникнення та етапи розвитку демократії.
- •Принципи та основні ознаки демократії.
- •11.1. Що таке демократія?
- •Тема 11
- •11.2. Виникнення та етапи розвитку демократії
- •11.3. Принципи та основні ознаки демократії
- •11.4. Становлення і розвиток демократії в сучасній
- •12.2. Основні ознаки та функції держави
- •12.3. Форми державного правління і національно- територіального устрою держави
- •12.4. Концепція правової держави
- •13.2, Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів
- •13.3. Політичний режим сучасної України
- •Тема 14 . У політичній літературі широко вживається поняття "політична влада" та "держ'авна влада". Яка ж відмінність між ними? Поняття "політична влада" є ширшим і ним позначають можливість і
- •14.2. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади
- •14.3. Проблеми легітимності політичної влади
- •15.2. Функції політичних партій
- •15.3. Типи політичних партій
- •15.4. Партійні системи
- •15.5. Становлення партійної системи в Україні
- •15.6. Громадські об'єднання та рухи
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •16.1. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема
- •16.2. Політична соціалізація
- •17.2. Типологія політичних еліт
- •17.3. Системи формування і зміни політичних еліт
- •17.4. Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів
- •17.5. Політична еліта України
- •18.2. Типи, види та функції політичної культури
- •18.3. Політична культура сучасної України
- •Тема 19
- •19.2. Анархізм як політична концепція
- •19.3. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму
- •19.4. Лібералізм як теорія й ідеологія
- •19.5. Політична доктрина соціалізму
- •Національні меншини як суб'єкти політики.
- •20.1. Роль і місце націй та етнонаціональних відносин у політичному житті
- •Тема 20
- •20.2. Зміст і сутність національної політики у житті
- •20.3. Національна політика України
- •20.4. Національні меншини як суб'єкти політики
- •Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
- •21.1. Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя
- •Тема 21. Політика і мораль
- •21.2. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі
- •Політика і засоби масової інформації
- •22.2. Функції засобів масової інформації
- •22.3. Політичне маніпулювання
- •22.4. Функціонування українських змі
- •*Див.: Матеріали до семінару "Громадська думка і демократія". Моніторинг громадської думки населення України. - к., 2004 р.
- •Соціальна та гуманітарна політика: поняття, суб'єкти, функції, моделі
- •23.2. Поняття гуманітарної політики та її напрямки
- •23.3. Моделі соціальної політики у країнах Заходу
- •23.4. Демографічна проблема як напрямок реалізації соціальної політики
- •24.1. Специфіка взаємодії політики та релігії.
- •Тема 24 Сучасне суспільно-політичне життя свідчить про паралельне існування двох процесів: релігізації політики та політизації релігії ( див. Схему).
- •24.2. Політичне життя та церква в сучасній Україні
- •24.4. Церква і держава, суспільство
- •Тема 24. Політика і релігія
- •Тема 24. Політика і релігія
- •25.1. Поняття виборів, їх види
- •25.2. Абсентеїзм і його причини
- •25. 3. Виборча система: поняття, основні типи
- •25.4. Виборча система України
- •26.1. Основні положення сучасної теорії конфлікту
- •Тема 26
- •26.2. Сутність політичного конфлікту
- •26.3. Типологія політичних конфліктів
- •26.4. Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв'язання політичних конфліктів
- •Тема 27
- •27.3. Тероризм
- •Хронологія найбільших терактів за останні тридцять років
- •Тема 28
- •28.1. Поняття, сутність політичного прогнозування
- •28.2. Особливості політичних прогнозів та вимоги до них
- •29.1. Політична глобалістика: предмет, структура,
- •29.2. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти)
- •29.3. Проблема підтримки миру
- •29.4. Демографічна проблема
- •29.5. Проблема подолання відсталості
- •29.6. Екологічна проблема
- •29.7. Римський клуб: діяльність у напрямку розв'язання глобальних проблем
- •30.1. Поняття маркетингу. Політичний маркетинг: поняття, види, функції
- •30.2. Поняття, функції, види менеджменту. Політичний менеджмент
- •30.3. Види політичного менеджменту
- •Тема 31 Політична іміджелогія: основи теорії та практики
- •31.1. Імідж і його роль у політиці
- •31.2. Класифікація типів іміджів
- •31.3. Принципи та прийоми формування іміджу
- •31.4. Розвиток української іміджелогії
29.6. Екологічна проблема
Господарська діяльність у багатьох державах настільки сьогодні розвинута, що впливає не лише на екологію своїх держав, а й за їх межами. На наших очах завершується ера екстенсивного використання потенціалу біосфери, що підтверджується такими фактами: о сьогодні залишилось дуже мало неосвоєних земель для ведення сільського господарства;
<=> систематично збільшується площа пустель, з 1975 р. по 2000 р. вона зросла на 20%;
>=> зменшується кількість лісів, з 1950 р. по 2000 рр. їх площа зменшилася на 10%;
О експлуатація водних басейнів здійснюється у таких масштабах, що природа не встигає відтворити те, що забирає людина.
Очевидно, що не лише наші сучасники завдавали шкоди екології, хоч їх вплив найочевидніший. Ще синантропи (бл. 400 тисяч років тому), які стали використовувати вогонь, спричиняли велику шкоду природі, бо пожежі знищували значні площі рослинності.
Згідно зі Світовим фондом природи (\УШЕ), сьогодні зникло майже дві треті лісів, які вкривали землю до вторгнення людської цивілізації. Попри енергійні зусилля звернути увагу на цю проблему, за останнє десятиліття знищення лісів сягнуло таких масштабів, що декілька країн можуть незабаром лишитися зовсім без природного лісу. Насадка лісів задля деревини та під ріллю губить флору й фауну. Крім того, коли горять дерева, в земну атмосферу викидається вуглекислий газ. Багато хто побоюється, що це призведе до глобального потепління.
Міжурядова комісія щодо кліматичних змін (ІРСС) прогнозує, що за XXI ст. температура підніметься на 3,5°С. Ця нібито незначна зміна може виявитися катастрофічною. У деяких регіонах посухи можуть стати довшими, в інших-дощі сильнішими, урагани -руйнівнішими. Хоч і сьогодні від повеней та голоду помирають мільйони людей, однак через глобальне потепління кількість смертей може значно збільшитися. Почастішають хвороби та смертні випадки, пов'язані зі спекою1. Може збільшитися частота та сила лісових пожеж, підвищиться рівень моря.
Сьогодні запасів води на душу населення в два рази менше, ніж 50 років тому. За прогнозами світові запаси води зменшуватимуться й у майбутньому, що пояснюється ростом чисельності населення, розвитком сільського господарства і промисловості. Дослідники, які вивчають розподіл запасів води по Землі, встановили, що у деяких районах ситуація катастрофічна. Це означає, що у критичних ситуаціях, наприклад, під час засухи, населенню цих регіонів навряд чи вистачить води. Усього лиш 50 років тому у жодній із держав не було водної кризи, а сьогодні близько 35 % населення Землі відчуває її.
Занепокоєння цією проблемою особливо проявилося у грудні 1997 р., коли в Кіото (Японія) зібралися понад 2200 делегатів з 161 країн для укладення угоди стосовно їх дій у ситуації загрози глобального потепління. Після тижня обговорення делегати постановили, що розвинуті країни мусять до 2012 р. скоротити викидання в атмосферу парникових газів у середньому на 5,2% порівняно з 1990 р. США відмовилися підписати Кіотський протокол, мотивуючи економічними втратами, що в 2001 р. особливо загострило обговорення проблеми глобального потепління.
