25.4. Виборча система України

В ст. 69 Конституції України зазначається, що "народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії".

За Законом України "Про вибори народних депутатів України " депутати Верховної Ради України обираються за змішаною, виборчою системою. 50 відсотків (225 депутатів) IV скликання (2002 р.) було обрано у одномандатних виборчих округах на основі мажоритарної виборчої системи відносної більшості, а інші 50% депутатів - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.

По багатомандатному загальнодержавному виборчому округу мандати розподіляються між партіями, виборчими блоками партій, що отримали 4 і більше відсотків голосів пропорційно до отриманої ними кількості голосів. По одномандатному виборчому округу обраним вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні відносно інших канди­датів, котрі балотувалися по даному виборчому округу.

У 2004 р. було прийнято нові редакції трьох виборчих законів (про вибори Президента України, народних депутатів України і місцевих рад). їх прийняття лежало в основі домовленостей з полі­тичної реформи між парламентською більшістю і лівою опозицією. Тепер безпартійними можуть бути лише депутати сільських і селищних рад, а решта претендентів на депутатські мандати повинні до наступних виборів визначитися зі своєю партійністю.

Закон України "'Про вибори депутатів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим, .місцевих рад і сільських, селищних та міських голів" (вступає в силу з 1 жовтня 2005 р.) передбачає:

1) вибори депутатів сільських, селищних рад проходитимуть за мажоритарною системою;

2. вибори депутатів міських, обласних рад проходитимуть за пропорційною системою з 3 % прохідним бар 'єром;

3. сільські, селищні, міські голови вибираються за мажори­тарною системою;

4. депутати Верховної Ради АРК, депутати місцевих рад, районних у місті рад, районних і обласних рад, рад Києва та Севастополя обираються за пропорційною системою.

На думку експертів, новий закон про вибори сприятиме політичній структуризації українського суспільства, підвищенню відповідальності політичних сил за соціально-економічну ситуацію як у державі в цілому, так і на регіональному рівні. Закон про вибори місцевих органів влади на пропорційній основі повинен призвести до ситуації, коли партії несуть реальну відповідальність не лише у масштабах загальноукраїнських, а й у масштабах окремих общин. Як і на виборах місцевих рад, на виборах українського парламенту використовуватиметься 3 % прохідний бар'єр.

Не лише українська виборча система зазнає трансформацій. У 80-х рр. XX ст. Національні Збори Франції двічі кардинально змінювали виборчу систему - з мажоритарної на пропорційну і навпаки. Більшість пострадянських держав (за винятком Білорусі, Туркменістану, Узбекистану, Таджикистану) трансформували свої виборчі системи від мажоритарної до змішаної, а деякі країни Східної Європи (Болгарія, Македонія) запровадили змішану виборчу систему як перехідний крок до пропорційної.

Основні аргументи на користь запровадження в Україні пропорційної виборчої системи:

■=> стабільна політична структуризація законодавчого органу;

створення більших можливостей для формування коаліційного

уряду;

розвиток партійної системи;

сприяння утвердженню загальнонаціональних інтересів;

■=> зменшення впливу "адміністративного ресурсу" на резуль­тати виборів та ін.

Основні аргументи проти запровадження в Україні пропорційної виборчої системи :

• порушення пасивного виборчого права (права бути обраним) переважної частини громадян (понад 95%);

• неготовність суспільства сприйняти голосування за партійними списками;

• слабкість політичних партій, домінування "вузькопартішшх" інтересів над загальнонаціональними;

• ймовірність абсолютної перемоги лівш на парламентських виборах.

У проміжку між виборчими кампаніями 1998-2002 рр. у Верховній Раді України розглядалося кілька законопроектів, які пропонували найрізноманітніші модифікації виборчої системи. І хоч вибори-2002 відбувалися за новою редакцією Закону України "Про вибори народних депутатів України", сутність виборчої системи практично не змінилася: залишилася пропорція 50:50, 4-відсотковий прохідний бар'єр. У результаті виборчої кампанії - 2002 до Верховної Ради України пройшли три політичні партії (Комуністична партія України, Соціал- демократична партія України (об'єднана), Соціалістична партія України) та три виборчі блоки ("Наша Україна", "За єдину Україну", блок Юлії Тимошенко). Вибори у 2006 р. проходитимуть за принципово новими правилами.

Вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а також голів цих рад проводяться за мажоритарною систе­мою відносної більшості по одномандатних виборчих округах. Вибори депутатів районної та обласної рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах.

Запровадження змішаної виборчої системи, безумовно, було важливим кроком на шляху до демократизації українського суспіль­ства, багато політичних партій виступали за проведення в майбут­ньому парламентських виборів за пропорційною системою, аргументуючи це такими положеннями:

О по-перше, вибори за змішаною виборчою системою привели до парламенту багато безпартійних депутатів, що стало однією з причин того, що Верхована Рада України не змогла сформувати парламентську більшість;

О встановлення4-відсотковогобар'єра,надумкуприхильників пропорційної виборчої системи, привело посуті до порушення конституційного права обирати тих громадян, які віддали свої голо­си за політичні партії, що не подолали цей рубіж, але за яких про­голосував певний відсоток виборців;

^ політичні партії, які подолали цей 4-відсотковий бар'єр, і взяли участь у виборах, поділили між собою депутатські мандати, які поправу належали іншим політичним партіям. Отже, склалася така ситуація, коли голоси виборців, які вони віддали за інші полі­тичні партії, тобто проти партій (блоків) - переможців, які пройшли до парламенту, були всупереч їх політичній волі зараховані цим партіям (виборчим блокам партій).

Ті, хто сьогодні виступає за чергове реформування виборчого законодавства України в аспекті переходу до пропорційної виборчої системи, вважають, що така система є перспективнішою, оскільки не буде втрачено жодного голосу виборця.

Конфлікти і кризи у суспільно- політичному житті

^ План викладення матеріалу

1. Основні положення сучасної теорії конфлікту.

2. Сутність політичного конфлікту.

3. Типологія політичних конфліктів.

4. Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв 'язання політичних конфліктів.