1.3. Методологія політології. Її функції та завдання

Методологічна основа політології складається з загально­теоретичних досліджень політики нарівні філософського обґрун­тування! її природи, теорій середнього рівня, які спрямовані на дослідження і формування окремих концепцій політичного марке­тингу та менеджменту, конкретних емпіричних досліджень різних елементів політичної ситуації.

До загальнотеоретичних методів відноситься структурно- функціональний, метод конфліктології, метод символічного інтеракціонізму та обміну, метод біхевіоризму. До емпіричних (прикладних) методів відносяться методи вибіркового дос­лідження, польового дослідження, прихованого спостереження, експерименту.

Політологія як суспільствознавча наука та навчальна дисципліна виконує низку теоретичних та практичних функцій, серед яких - описова (дескриптивна), прогностична (функція наукового передбачення), інструментальна (технологічна), пояснювальна (інтерпретаційна), ідеологічна (програмова).

Описова функція полягає у пошуку відповідей на запитання: якою насправді є політична дійсність? У чому її природа та специфіка? Хто виступає суб'єктом політики?

Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? Чому ці факти мають саме такі властивості?

Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Результатом цієї функції є поява прогностичних гіпотез. Велике значення мають дослідження комплексних політичних проблем, бо вони дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку основних сфер політичного життя, передбачити можливість настання негативних наслідків, сплану­вати шляхи і засоби оптимізації політичного керівництва й управ­ління. В умовах сучасної української реальності зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів та наслідків проведення політичних акцій.

Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з пошуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату.

Ідеологічна (програмова) функція полягає у розробці стратегії та напрямків розвитку суспільства, його політичних інститутів, політичних процесів тощо.

Серед інших функцій політології - методологічна (охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань), світоглядна (утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів, функція політичної соціалізації (забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури).

Безумовно, усі зазначені функції тісно пов'язані між собою і взаємодіють із загальними функціями політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перший план.

Перші спроби сформулювати завдання політології як навчальної дисципліни зроблені у доповіді комітету Американської асоціації політичних наук "Завдання політичної науки" (1951 р.). До основних завдань викладання політології відноситься: ■=> підготовка студента до виконання ролі громадянина; ■=> підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політична соціалізація студентської молоді;

О подолання стереотипних уявлень про політику, як про виключно арену для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами норм цивілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування та ін.

Ключовим завданням вітчизняної політології є органічне поєднання політологічної думки України зі світовим політичним 16 знанням формування високої політичної свідомості і політичної культури громадян незалежної демократичної України. Політичні знання мають утвердитися в усіх сферах свідомості, йдеться передусім про поширення політичних знань не лише серед найширших верств населення, учнівської і студенської молоді, усіх соціальних груп, політичних партій, рухів і організацій, а й про підготовку професійних парламентарів, працівників державного апарату, носіїв політичної влади.

то?*

ТЕМА 2
	Політика як соціальне явище

План викладення матеріалу