9.3. "Масове суспільство" як альтернатива громадянському суспільству

Сутність тоталітарного масового суспільства полягає у пору­шенні ізольованості "внутрішньосуспільних" груп, у тотальному залученні населення до масових рухів "підтримки вождів", влад- ників. Характерною рисою такого суспільства є "людина маси". "Маса - це сукупність осіб без спеціальної кваліфікації. Маса - це рядова людина". X. Ортега-і-Гасет у праці "Бунт мас" (1930) визначає масову людину як таку, що не відрізняється від інших, а є повторенням загального типу. Маси - це посередня людина, якій характерно жити без зусиль, без намагань виправляти чи удоско­налювати себе. В епоху панування мас домінує насильство, яке стає нормою життя і призводить до посилення ролі держави, підко­рення їй всього життя, втручання її у всі сфери, поглинання всієї суспільної спонтанної ініціативи державною владою, тобто зни­щення громадянського суспільства.

У масовому суспільстві кожна людина є лише "гвинтиком", "атомом", а це сприяє зростанню авторитарних і тоталітарних політичних режимів. Адміністративно-командні системи характе­ризуються зміною "горизонтальних" соціальних зв'язків у суспільстві "вертикальними ", створенням атмосфери матеріальної та духовної залежності індивіда від держави, ліквідацією об'єднань громадян, створених самими громадянами. У масовому суспільстві індивіди пов'язані одне із одним лише за допомогою ставлення кожного з них до держави, але вони не співвідносяться між собою у межах незалежних від держави груп. Саме відсутність референт­них груп призводить до соціальної ізоляції людини й подальшої її гіпертрофованої відданості нав'язуваним державою символам і лідерам.

Основними рисами масового суспільства є: О широка атомізація (втрата природної спільності людей у межах життєздатних референтних груп) ;

^ готовність до засвоєння нових ідеологій (пошук втраченої стабільності та "простих" відповідей на складні питання);

"=> тоталітаризм (тотальне домінування псевдоєдності - "вертикальної" єдності з державою, а не "горизонтачьної" - з індивідами, що мають схожі інтереси).

Німецько-американський політолог^ Арендт вважає, що в масовому суспільстві терор стає головним стрижнем політичної діяльності, він знаходить своє завершення у тоталітаризмі. Саме на базі атомізації та утворення маси утворюється безкласове тоталітарне суспільство.

За висловом французького дослідника П. Лефорта, у масовому суспільстві "цілий народ мов одна людина". У ньому існують ті соціальні сили, які здатні подолати чи істотно зменшити атомізацію, тотальний контроль, але з огляду на невелику кількість та роз- зосередженйЯ вони не можуть ефективно впливати на ці процеси.

9.4. Особливості формування громадянського суспільства в Україні

В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще далекий від завершення. Основний принцип громадянського суспільства - держава для лю­дей, а не люди для держави. Необхідно зазначити, що в якійсь мірі громадянське суспільство існувало у нашій державі і за радянських часів, але у тоталітарному суспільстві сфера приватного життя лю­дей підпорядковувалася державі, скорочувалася до масштабів "кухонного " вільнодумства.

В Україні сформовані органи влади різного рівня, але громадян­ське суспільство характеризує не лише наявність "владної піра­міди", але й ефективність її функціонування, що ще має бути 96 досягнуто. Чисельні міністерства, відомства, комітети, підкомітети, комісії і т. д. демонстрували неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим був динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна до 2005 р. була лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри населення владним структурам.

Для громадянського суспільства характерна система представ­ництва інтересів різних груп населення у вигляді об'єднань грома­дян. В умовах громадянського суспільства партії виражають інте­реси та формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп. На сьогодні політичні партії не достатньо сприяють належному встановленню каналів зв'язку між державою і громадянами. Чимало партій - особливо під час виборчих кампаній - намагаються показати себе представниками інтересів не певних соціальних груп, а усього народу, що є популістським недалекоглядним кроком.

Для становлення громадянського суспільства в Україні необхід­ною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести недостатній відсоток людей середнього класу люмпені­зацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенкла­турою своїх позицій. Понад 65 відсотків населення України займають положення нижче середнього класу й існує в умовах крайньої невизначеності та невпевненості. Через несформованість середнього класу, розшарування суспільства на багатих і бідних переважає принцип сили, а не принцип права, хоча повсюдно декларується намір побудови правової, соціальної держави.

Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є ф вільні та альтернативні політичні вибори, ф незалежні (насамперед, від органів влади) засоби масової інформації, ^розвитокмісцевого самоврядування, Аполітичні партії, здатні репрезентувати групові інтереси.

Саме такі умови й з'явились в Україні після "Помаранчевої^-" революції і повалення політичного режиму Л. Кучми та приходу до влади команди В. Ющенко.

7 Зоиіит

ТЕМА 10
	Політична система суспільства

'ф План викладення матеріалу