- •© Д.А. Захарчук, ю.В. Коваль, 2015
- •Передмова Основні вимоги до підготовки, виконання лабораторних робіт та оформлення звітів
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
- •При оформленні звіту студенту необхідно:
- •Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
- •Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
- •1. Похибки прямих вимірювань
- •1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
- •Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
- •Лабораторна робота №31 визначення горизонтальної складової магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •1. Магнітне поле Землі.
- •2. Магнітне поле колового витка зі струмом.
- •3. Танґенс-ґальванометр.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №32 визначення індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •1. Земний індуктор.
- •2. Балістичний ґальванометр.
- •3. Магнітне поле Землі та вимірювання його характеристик.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №33 визначення точки кюрі феромагнетика
- •Теоретичні відомості
- •Феромагнетизм.
- •2. Явище взаємної індукції.
- •3. Опис лабораторного пристрою.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №34 визначення питомого заряду електрона
- •Теоретичні відомості
- •1. Сила Лоренца.
- •2. Магнітне поле соленоїда.
- •3. Принцип роботи установки.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №35 Визначення коерцитивної сили феромагнітного зразка
- •Теоретичні відомості
- •1. Коерцитивна сила.
- •2. Магнітне поле соленоїда.
- •3. Опис лабораторного обладнання.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №36 зняття петлі гістерезису феромагнетика за допомогою вимірника індукції
- •Теоретичні відомості
- •1. Ефект Холла.
- •2. Магнітні властивості речовин.
- •3. Опис лабораторного пристрою.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 37 Вивчення магнетних властивостей речовин
- •Теоретичні відомості
- •1. Спосіб визначення коерцитивної сили та залишкової намагніченості.
- •2. Градуювання екрану осцилоґрафа.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №38 визначення магнетної проникності речовини за допомогою індуктора
- •Теоретичні відомості
- •1. Магнітна проникність.
- •2. Магнітне поле тороїда.
- •3. Явище електромагнітної індукції.
- •4. Опис установки.
- •У рівнянні (14) – балістичне відхилення. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Довідкові таблиці Префікси до одиниць вимірювання
- •Основні фізичні константи
- •Густини деяких твердих тіл
- •Магнітна сприйнятливість та проникність для деяких матеріалів
- •Допоміжна література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
При оформленні звіту студенту необхідно:
занести в робочий зошит результати вимірювань,
вказавши одиниці вимірювань. (Графічний матеріал оформляють на міліметровому папері та вклеюють їх у робочий зошит);
зробити загальні висновки, що містять пояснення отриманих результатів;
звіт готується кожним студентом індивідуально.
Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
освоїти теоретичні основи даного явища;
розуміти експериментальні методи дослідження;
знати практичне застосування досліджуваного явища.
Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
1. Похибки прямих вимірювань
Прямими (безпосередніми) називаються вимірювання фізичних величин, для яких створені еталони та алгоритми порівняння вимірювальної величини з еталоном, - вимірювальні прилади. Внесення вимірювального приладу в систему часто змінює характеристики самої системи, тому необхідно вміти передбачати такі впливи
При прямих вимірюваннях ми вважатимемо, що схема вимірювання досконала і внесення туди вимірювального приладу не призводить до зміни вимірюваних величин.
1.1. Абсолютні та відносні похибки
Абсолютною
похибкою називають
різницю між істинним значенням величини
та його наближеним значенням
:
. (1.1)
Відносною похибкою називають відношення абсолютної похибки виміру до його істинного значення:
(1.2)
Абсолютна та відносна похибки завжди додатні числа. На практиці точне значення , як правило, невідоме, тому замість нього найчастіше використовують середнє значення із серії вимірів.
У широкому
розумінні вся фізика ґрунтується на
міркуваннях про те, чим можна знехтувати
в кожному конкретному випадку, а чим
ні. Тут кожна величина характеризується
значенням
та похибкою
.
З цими термінами безпосередньо пов’язане
питання значущих цифр. Значущими
називають усі вірні цифри числа. Значущими
цифрами можуть бути і нулі. Значуща
цифра результату закінчується у тому
ж розряді, що й старша ненульова значуща
цифра абсолютної похибки. При записі
абсолютної похибки прийнято використовувати
одну відмінну від нуля значущу цифру.
Результат виміру записують у формі
довірчого інтервалу:
.
Тут
– середнє із серії вимірів. Наприклад
.
Вимірювання здійснюється за допомогою вимірювальних приладів. Якщо шукану величину показує сам прилад, то таке вимірювання називють прямим (безпосереднім). Похибка прямого вимірювання дорівнює ціні поділки вимірювального приладу (чи визначається його класом точності). Клас точності – це допустима відносна похибка (у відсотках) від межі вимірювання приладу.
1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
Досить часто трапляється ситуація, коли безпосередньо поміряти значення певної величини неможливо. Проте, знаючи модельну залежність цієї величини
від інших величин (формулу), значення її можна розрахувати. Таке вимірювання називається непрямим.
Наприклад, щоб визначити площу S, ми міряємо його радіус R і обчислюємо площу за формулою:
(2.1)
Як, знаючи точність вимірювання R, оцінити значення похибки S? Точність непрямих вимірювань залежить як від способу вимірювання (формули), так і від точності вимірів усіх величин, які в цю формулу входять.
К.Ф.Гаусс, вважаючи похибку вимірів малою, запропонував лінеаризувати вираз для обчислення результату в околі середніх значень поміряних величин і шукати похибку так, як знаходять повний диференціал функції. Єдина відмінність полягає у використанні того факту, що похибки — завжди додатні величини.
