Тема 2. Кадрова політика мас-медіа

1. Типи влади у суспільстві

1.1. Форми влади та впливу

2. Концептуальні кадрові документи мас-медіа

2.1. Філософія управління персоналом редакції

2.1.1. Основні теоретичні положення змісту філософії управління персоналом організації

2.2.Колективний договір

1. Типи влади у суспільстві

Для того щоб керувати редакцією, необхідно впливати на персонал.

Вплив – це така поведінка однієї особи, що змінює відчуття та поведінку іншої.

Якщо керівник здатен впливати на підлеглих, то він має владу над ними.

У редакції влада лише частково формується ієрархією посад. Скільки влади має та чи інша людина в окремій ситуації, визначається не рівнем її формальних повноважень, а ступенем залежності від іншої особи. Чим більше залежність працівника від керівництва, тим більше влада головного редактора над таким працівником.

ПРИКЛАД: редакція газети. Звичайні журналісти різних відділів та керівники цих відділів. Так кореспондент відділу культури не буде підпорядковуватися керівнику відділу політики, хоч він має вищі повноваження.

Щодо перевищення своїх повноважень, надмірного командування та показування, хто тут за головного. Ефективний менеджер прагне підтримувати розумний баланс влади. Він використовує залежність персоналу для досягнення мети редакції, але при цьому його поведінка не викликає у підлеглих відчуття знедоленості, а тому – непокори.

ВІДЕО: https://www.youtube.com/watch?v=TJZ2WcFjr7U

Дві поширеніші класифікації: історичні типи влади та типи влади за кольором.

Три, так звані, історичні типи влади.

1. Охлократія (від грец. оchlos – натовп) – тип влади, для якого характерна відсутність чіткого підкорення людей нормам моралі та права.

ПРИКЛАД: незадоволені працівники ЗМІ мітингують перед своїм офісом. ВІДЕО: https://www.youtube.com/watch?v=3FC1ziu71W8

(відео про те, як індонезійські журналісти виступили проти гоніння на пресу)

2. Автократія (від грец. athor - автор) – тип влади, при якому одна особа має необмежені повноваження в суспільстві або колективі.

Приклад: частково наші ЗМІ в тому плані, що не мають права журналісти критикувати окремі кола осіб, які пов’язані із власниками їх медіа. Також це стосується замовних матеріалів на користь цих же власників і їх «друзів». Візьміть випуски новин «України», у кожному з яких ніколи не забувають згадати про Ахметова.

В залежності від форми та ступеня підкорення народу владі правителя, історики виділяють такі модифікації автократії:

• тиранія (Нерон, Калігула, Іван Грозний);

• диктатура (Сталін, Гітлер);

• монархія (Петро І, Наполеон, Катерина ІІ, Вільгельм І).

3. Демократія (від грец. demos - народ) – тип влади, при якому здійснюється “влада народу” . Демократія будується на таких основоположних принципах:

• суспільне самоуправліня;

• виборність керівників;

• змінність органів влади;

• підпорядкування меншості волі більшості.

ПРИКЛАД: ЗМІ, управління яких здійснюється за допомогою редакційного колективу. ВВС, здається, має такий тип. Щодо наших, не пам’ятаю (можливо Громадське ТБ було колись).

Друга класифікація виділяє чотири типи влади за кольором.

1. Біла влада притаманна розвинутому демократичному суспільству, де панують політичний плюралізм, цивілізований ринок та культура конкуренції.

ПРИКЛАД: те ж, що й в демократичній приклад

2. Сіра влада характерна для слабких лідерів з ліберальним типом управління. Владні повноваження поділяються між правителем, який представляє центральну владу, та його найближчим оточенням, яке намагається контролювати розподіл основних ресурсів.

ПРИКЛАД: те ж, що й в автократичній приклад

3. Синя влада передбачає управління, яке базується на культурі примирення. Такий тип влади розвивається в авторитарному та ліберальному суспільствах.

4. Чорна влада притамання для авторитарного суспільства з командним управлінням. Усі ключові важелі впливу знаходяться в руках одного правителя. Неминучий фінал чорної влади – занепад економіки, застій, відсутність конкуренції та, врешті-ренш, повалення такої влади.

ПРИКЛАД: Північна Корея