3. Формування професійно-ділових якостей менеджера

професіоналізм - висока підготовленість менеджера до виконання завдань професійної діяльності. Професіоналізм менеджера дає можливість досягати значних якісних і кількісних результатів праці при менших витратах фізичних і розумових сил на основі використання раціональних прийомів виконання робочих завдань. Професіоналізм фахівця виявляється в систематичному підвищенні кваліфікації, творчої активності, здатності продуктивно задовольняти зростаючі вимоги суспільного виробництва і культури.

здатність генерувати корисні ідеї - корисні ідеї необхідні менеджеру для досягнення цілей і вирішення проблем при особистому розвитку і реалізації призначення. Корисні ідеї використовуються менеджером в практичній і творчій діяльності для створення в навколишньому середовищі нових, розвитку наявних або знищення шкідливих об'єктів і відносин між ними.

здатність приймати нестандартні управлінські рішення та нести відповідальність за них - здатність знаходити проблеми та рішення в умовах, коли альтернативні варіанти дій, інформація та цілі неясні або сумнівні.

прагнення до професійного зростання - професійний розвиток відбувається в процесі соціалізації людини, спрямований на присвоєння різних аспектів, зокрема професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань і навичок. Основною рушійною силою професійного розвитку є прагнення особистості до інтеграції в соціальний контекст на основі ідентифікації соціальної групи і інституту. У різних культурно-історичних і біографічних умовах це прагнення виражається в орієнтаціях на різні професійні області, що характеризуються особливим предметом праці (горизонтальна орієнтація), і на різні кваліфікаційні рівні, обумовлені обсягом і якістю загальної та професійної освіти (вертикальна орієнтація).

підприємливість - ділова активність, ініціативність, здатність до справи, що приносить успіх. Зробити що-небудь - значить зробити ініціативне, випереджаюче дійсність, проявити активність до того, як будуть чітко визначені умови та наслідки.

авторитетність - це той підтип влади, при якому люди з готовністю підкоряються наказам, оскільки вважають здійснення влади легітимним. М. Вебер розрізняв легально-раціональний, традиційний і харизматичний авторитет. У сучасній соціології поняття авторитету часто використовується для позначення впливу, яким користується керівництво, що не відповідає первісному змісту терміна. У соціальній психології він використовується в галузі дослідження динаміки малих груп при визначенні впливу групи на індивідуальні переконання і поведінку.

здатність до інновацій і обґрунтованого ризику. Інновація (нововведення) в соціально-психологічному аспекті - створення та впровадження різного виду нововведень, що породжують значимі зміни в соціальній практиці. Розрізняються соціально-економічні, організаційно-управлінські та техніко-технологічні інновації. Подоланню соціально-психологічних бар'єрів інноваційної діяльності сприяють: 1) облік ціннісних орієнтацій, етичних норм поведінки її учасників; 2) застосування соціально-психологічних методів активного навчання працівників для розвитку інноваційних, творчих здібностей, формування готовності до сприйняття та участі в інноваціях. Розроблено відповідні методики навчання.

Ризик - один з ключових, найважливіших елементів менеджерської діяльності. З визначення ризику випливає, що, по-перше, він являє собою образ дій в неясній, невизначеній обстановці, по-друге, що ризикувати слід лише в тих випадках, коли можливий успіх, і, втретє, що очікуваний позитивний результат ризику має закономірний характер. Отже, резюмуємо характерні ознаки ризику: невизначеність, очікування успіху і надія на щасливий результат.