4. Культура управлінської праці

Серед основних елементів менеджменту одним з найбільш яскравих є управлінська культура.

Слово «культура» буквально означає виховання, освіту, розвиток. У широкому сенсі термін «управлінська культура» вживається задля характеристики організаційно-технічних умов і традицій управління, професійного і морального розвитку менеджера. У вузькому значенні культура управлінської праці може трактуватися як службова етика керівника. Осмислюючи викладене, управлінську культуру можна представити як сукупність типових для менеджера цінностей, норм, точок зору та ідей, які свідомо формують зразок його поведінки.

Нові умови господарювання, підвищення освітнього рівня та зрілості менеджерів дали потужний поштовх розвитку управлінської культури. Управлінські служби не тільки докорінно змінили ставлення до управлінської культури, а й зайняли активну позицію у формуванні, зміні та використанні її як фактору підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва і управління організацією.

Специфіка культури управлінської праці полягає в тому, що в її основі лежать певні норми, які мають суворо дотримуватися менеджером. Найбільш важливі з них:

1. Юридичні норми управлінської праці, які відображені в державно- правових нормативних актах. Культура менеджера в цьому сенсі полягає в знанні та виконанні юридичних норм;

2. Моральні норми - регулюють поведінку менеджера в області моральності та моралі;

3. Організаційні норми - встановлюють структуру організації, склад і порядок діяльності функціональних підрозділів та їх керівників; правила внутрішнього розпорядку та інші норми організаційного плану, прийняті в організації;

4. Економічні норми - регулюють економічну діяльність організації.

Є й інші види норм (технічні, естетичні тощо), які певним чином формують управлінську культуру. Зрештою утворюється сукупність елементів, за якими атестуються діяльність менеджера в рамках культури управлінської праці (рис. 3.2).

Особиста культура включає в себе рівень кваліфікації; етичне виховання, особисту гігієну і зовнішній вигляд; форму звернення до підлеглих та ін.

Раціональний розподіл робочого часу не існує без чіткого уявлення про те, що менеджер робить, коли він це робить, скільки часу витрачає на різні види робіт. Йдеться про суворе планування особистої роботи за наступними напрямками: робота з документами; робота з кадрами; вирішення соціально-економічних питань; вирішення комерційних питань; наради, переговори; непродуктивні витрати часу.

Культура змісту робочого місця. Окремі менеджери вважають, що в процесі роботи необхідно, щоб все знаходилося «під рукою», і з цією метою на робочий стіл викладають всю наявну документацію. При такому підході трудовий процес сильно ускладнюється: зменшується робоча площа столу; важко зосередитися на одній справі; погіршуються санітарно-гігієнічні умови; легко втратити потрібні в даний момент документи. Слід вважати ідеальним такий порядок на робочому столі, коли на ньому знаходяться лише потрібні для роботи документи.

Рис. 3.2. Основні елементи культури управлінської праці

Культура проведення масових заходів. Йдеться насамперед про культуру проведення різного роду нарад, переговорів і бесід.

Культура прийому відвідувачів. Вона передбачає дотримання правил і вимог при прийомі працівників як за особистими, так і по службових питаннях.

Деякі керівники вважають, що двері їхніх кабінетів відкриті для відвідувачів у будь-який час, коли вони на місці. Такий підхід виправдовує себе, якщо керівник має у своєму підпорядкуванні лише кілька людей. Інші встановлюють для прийому певні дні та години. Якщо керівник з якихось причин не може проводити прийом, то це не означає, що прийом слід перенести на інший час. Прийом повинен здійснювати будь-хто інший (як правило, один із заступників).

Культура в роботі з листами. Сюди входять обов'язкова реєстрація листів, визначені терміни їх розгляду, персональна відповідальність керівника за своєчасне і правильне реагування на них, обов'язкова відповідь на кожен лист.

Культура мови. Близько 80% робочого часу менеджера пов'язано з контактами з людьми. Тому вміння говорити (спілкуватися) є важливою складовою частиною культури праці менеджера.

Організаційна культура керівника. Вона визначає ступінь володіння знаннями теорії управління, методами організаторської роботи, досвід, навички, вміння здійснювати різноманітні організаційні процедури, які складають значну питому вагу в структурі робочого часу менеджера. До числа організаційних процедур можна віднести підбір і розстановку кадрів, роботу з кадрами; розробку організаційних норм і нормативів, планів особистої роботи; постановку завдань і доведення їх до виконавців, контроль виконання та ін.