1917 Рік був роком величезних соціальних потрясінь. Провінційній Олександрії не раз довелося пережити зміну влади.

З перших днів війни жителі Олександрії піднялися на бо­ротьбу з ворогом. 6 серпня 1941 року фашисти окупували Олександрію, встановивши так званий новий порядок. За час окупації знищено більше 2,5 тис. єврейського населення, розстріляно 320 мирних жителів, більше 5,5 тис. військово­полонених.

6 грудня 1943 року місто звільнено від фашистів. Наказом Верховного Головнокомандуючого 11-ти військовим части­нам, що відзначилися при звільненні міста, було присвоєно найменування «Олександрійських».

У післявоєнний період населення міста поступово зроста­ло. Головною причиною цього став розвиток добувної про­мисловості.

Протягом 1951-1971 років в Олександрії було побудовано 20 промислових підприємств, 9 із них - для видобутку буро­го вугілля.

2. Сучасний стан міста

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ

Олександрія - місто обласного підпорядкування, центр Олександрійського району - розташоване на 32° 15' схід­ної довготи та 48° ЗО' північної широти, на сході області за 75 км від Кіровограда. Разом з підпорядкованими Олек­сандрії селищами Димитрове, Пантаївка площа міста стано­вить 6 142 га.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ

До складу Олександрійської міської ради входять також Димитрівська селищна рада (смт Димитрове), Звенигород­ська сільська рада (с. Звенигородка, с. Головківське, с. Мар-то-Іванівка, с. Олександро-Степанівка), Пантаївська селищна рада (смт Пантаївка).

СИМВОЛИ МІСТА

Герб

Герб виконаний у формі традиційного щита, на якому в золотій главі зображений малиновий лапчастий хрест, у зеленому та малиновому полі золоті перехрещені шаблі обвиті золотою дубовою та лавровою галузками. Щит по­ділено на три частини, в кожній з них, на відповідному фо­ні, розміщені гербові фігури, які в цілому характеризують місто Олександрію. Це символи козацької звитяги, які під­креслюють славу та героїзм поколінь у боротьбі за волю та незалежність.

Прапор

На квадратному полотнищі основою до древка розташований жовтий три­кутник з малиновим лапчастим хрестом у центрі. Решта полотнища прапора розділена на дві рівновеликі горизонтальні частини: верхня - малинового ко­льору, нижня - зеленого.

Автор герба та прапора м. Олександрії - директор Олександрійської дитячої художньої школи С. Ф. Ніколенко. За це він нагороджений знаком «За заслуги перед містом».

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

На берегах річок у межах міста виявлені гнейси, граніти, кварцити, різно­манітні піски, глини та суглинки; часто на глибині до 70 км залягають шари бурого вугілля, що сприяє розвитку гірничої справи на Олександрійщині.

Водні ресурси міста складаються з підземних вод, річок Березівки та Інгуль­ця, Бешки, ставків та озер, Войнівського водосховища.

Частково м. Олександрія забезпечується водою Ново-Пилипівського під­земного водозабору. Протягом останніх 6 років було введено в експлуатацію 7 свердловин, загальним дебітом до 5 тис. м3 на добу. Використовується водоза­бір у районі вуглерозрізу «Костянтинівський» для водозабезпечення вуглероз­різу та с. Березівки. Максимальний дебіт цього водозабору 11 тис. м3 на добу.

Водопостачання міста, селищ у кількісному відношенні задовільне. У різні по­ри року середньодобова подача води становить 40-50 м3, що дозволило забез­печити нормативну подачу води для різних категорій водокористування.

ЕКОНОМІКА