2. Економічний розвиток України в 70-80 роках.

• 3 початку 70-х років почався спад в економічному розвитку країни. Промисловість працювала неритмічно. Тижні простою змінювались "штурмівщиною". Продукції випускали багато, але якість її була низькою.

• Якщо на окремих підприємствах вводили новітню техніку, навіть автоматизацію, то більшість робіт виконувались вручну (вантаження, очистка доріг).

• Приймаючи п'ятирічки, весь час обіцяли, що кожна є переломною, але жодна не була виконана.

• Дуже багато коштів стали витрачати на освоєння Сибіру. Новобудовою віку став БАМ. Отже економіка розвивалась екстенсивним шляхом. В народі говорили, що мільйони карбованців "закопували в землю".

• Все це породило екологічні проблеми:

• добривами отруїли землю;

• меліорація порушила водний баланс;

- для потреб гідроелектростанцій стали створювати штучні моря, під якими затопили десятки сіл.

• Передовим об'єктом промисловості України залишався воєнний комплекс. У Дніпропетровську побудували найбільший у світі завод по виробництву ракетно-космічної техніки "Південмаш".

• Легка і харчова промисловість відставала, тому в країні існував дефіцит найнеобхідніших товарів.

• На всіх з'їздах і пленумах партії багато говорили про стан в сільському господарстві, приймали рішення і постанови. Так в 1982 році прийняли Продовольчу програму. Проте вони не виконувались. Колгоспи не оправдали себе. Люди працювали все гірше. Вирощувати ще вміли, але не вміли зберігати вирощене. Більшість стали шукати роботу в місті.

Все це свідчило про те, що в економіці почався застій.

З.Соціальна політика держави в період застою.

• Кількість населення між двома переписами (1959 і 1989 рр.) з росла з 41 до 52 млн. Але приріст населення мав тенденцію зменшуватись. Це викликано 2-ма факторами:

• економічна нестабільність країни стримувала народжуваність;

• Чорнобильська катастрофа.

• Через виселення в міста різко знизилась кількість сільського населення.

• 3 1979 року почався процес депопуляції (переважання смертності над народжуваністю).

• Збільшилась міграція:

• з села в місто;

• за межі республіки (в Сибір);

• від'їзд євреїв в Ізраїль.

• Доходи громадян складались з 2-х частин:

- зарплати;

- соціальні виплати держави (безплатна освіта, медицина, дотації). Фонд соціального споживання перевищив зарплату в декілька разів. Йшло "проїдання" державних грошей.

• Неправильний розподіл доходів:

• доходи колгоспників були вищими доходів робітника;

• доходи робітників вищі доходів інтелігенції.

• В освіті можна помітити і негативні і позитивні тенденції:

Розвиток освіти

Позитивні явища

Негативні явища

1. Перехід до загальної середньої освіти. 2. Зростання обсягів методичного і матеріального забезпечення школи. 3. Ґрунтовна підготовка учнів з базових дисциплін. Запровадження нових дисциплін. Загальний високий рівень навчання. 4. Формування педагогічних шкіл передового досвіду.

1. Зростання ідеологізації та русифікації освіти. 2. Жорсткий партійний контроль над учителями. 3. Підвищення навантаження на учнів у зв'язку з ускладненням навчальних програм. 4. Накопичення розриву між вищою і середньою освітою. Базової підготовки в школі стає недостатньо для вступу до вузу. 5. Поглиблення розриву між сільською і міською школами. 6. Школи орієнтувалися на оволодіння учнями знань, а не практичного життєвого досвіду. 7. Система освіти відставала від потреб нового етапу НТР. 8. Майже відсутня диференціація шкіл.

• Центром наукових досліджень залишалась АН УРСР. Проте прогресували ті галузі, що не потребували складного лабораторного дослідження, а також військова та космічна галузі.

Повністю занепали суспільні дисципліни, відбувалось їх підкорення партійній ідеології.

Під тиск партії потрапила і українська література.