Основні пробеми
До основних проблем, що досліджуються на макроекономічному рівні, відносяться:
визначення обсягу і структури національного продукту і національного доходу;
виявлення чинників, що регулюють зайнятість у масштабах національної економіки;
аналіз природи і механізму інфляції та антиінфляційне регулювання;
вивчення механізму і чинників економічного зростання;
з’ясування причин циклічних коливань і кон'юнктурних змін в економіці;
дослідження зовнішньоекономічної взаємодії національних економік;
теоретичне обгрунтування цілей, форм і методів здійснення макроекономічної політики держави.
Макроекономічний аналіз.
Макроекономі́чний ана́ліз — аналіз узагальнених економічних показників основних галузей народного господарства, соціальної інфраструктури, що становлять основу економічного розвитку країни, фундамент її матеріально-технічної бази. На основі макроекономічного аналізу має будуватися поточна й перспективна економічна політика держави.
На основі макроекономічного аналізу має будуватися поточна й перспективна економічна політика держави.
Національна економіка є складною системою, являє собою сукупність взаємозв’язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. У сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроекономічний аспект аналізу.
Аналіз національної економіки зумовлено необхідністю:
· оцінки реальних ринкових перетворень;
· проведення ефективної структурної політики;
· створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки;
· розроблення індикативних та стратегічних планів, а також прогнозування соціально-економічного розвитку;
· корегування макроекономічних концепцій і розроблення нових.
Розрізняють аналіз економіки ex post та ex ante.
Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються:
· основні макроекономічні параметри,
· одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).
Аналіз ex ante дає змогу:
· визначити закономірності формування макроекономічних параметрів,
· розробити пропозиції щодо певних заходів регулювання та контролю,
· корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.
Об’єктом аналізу економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.
Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.
Макроекономічний аналіз спрямований на виявлення результатів функціонування національної економіки в цілому.
Він охоплює дослідження:
- темпів економічного зростання;
- факторів, що визначають національний дохід| ,
- темпів інфляції;
- стану Державного бюджету і платіжного балансу;
- рівня безробіття і рівня життя тощо.
Одержана інформація дає змогу
- визначити ступінь реалізації поставлених цілей,
- розробити економічну політику,
- здійснити порівняльний аналіз відповідних економічних матеріалі різних країн.
На основі макроекономічного аналізу корегуються існуючі та розробляються нові макроекономічні концепції.
Основними завданнями аналізу економіки є:
¨ визначення тенденцій макроекономічного розвитку;
¨ виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;
¨ корегування існуючих і розроблення нових макроекономічних концепцій;
¨ узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;
¨ виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших чинників, які суттєво впливають на економічну ситуацію.
Розв’язання перелічених завдань дасть змогу комплексно характеризувати макроекономічні ринки й оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних чинників.
Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дає можливість передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.
Економічний кругообіг.
До загальновизнаних цілей економічної політики можна віднести такі:
1. Економічне зростання, що дає змогу забезпечити виробництво більшої кількості товарів та послуг, поліпшення їхньої якості, а в кінцевому результаті -- вищий рівень життя населення.
2. Підвищення економічної ефективності вироб-ництва на базі науково-технічного прогресу, що сприяє мінімізації витрат обмежених виробничих ресурсів для виробництва певного обсягу товарів та послуг.
3. Економічна свобода, що забезпечує створення для підприємців, працівників і споживачів умов вільного та найраціональнішого вибору.
4. Повна зайнятість населення, яка дає змогу кожно-му індивіду реалізувати свої професійні здібності й одержати доходи залежно від кількості та якості затра-ченої праці.
5. Справедливий розподіл доходів, аби запобігти як невиправданої диференціації рівня життя різних груп населення, так і зрівняльності в оплаті праці.
6. Соціальний захист, що гарантує належне існуван-ня безробітним, непрацездатним, престарілим та дітям.
7. Оптимальний платіжний баланс, що полегшує до-сягнення рівноваги у міжнародній торгівлі, зовнішньо-економічних зв'язках, підтримання стабільного курсу національної валюти.
8. Рівновага у взаємодії з природним середовищем для підтримки належного рівня життя сучасного і на-ступних поколінь людей [9].
Досягнення перелічених, а також інших цільових на-станов є для суспільства складною проблемою. З одного боку, вони відомі, загальновизнані і завжди мають місце у раціональній економічній політиці держави. З іншого боку, є багато варіантів, методів, способів досягнення за-значених цільових настанов. Деякі з них не можуть бути визначені в кількісній формі, що припускає різне тракту-вання їх, а відповідно й різні варіанти економічної політи-ки держави. Таким чином, державна політика має базуватися на чіткому виявленні оптимальних пріоритетів у постановці цілей та оцінці можливих наслідків від їхньої реалізації. А це, в свою чергу, неможливе без перевірки відповідності вибраних цільових пріоритетів положенням та висновкам макроекономічної науки