9.1 Сутність та класифікація фінансових ризиків

Функціонуючи в нестабільному середовищі і не володіючи повною інформацією, підприємства зіштовхуються у своїй діяльності з різними видами ризиків. Виникаючі ризики різноманітні, і можуть бути розділені на безліч категорій. Багатогранність поняття ризику обумовлена багатьма ризикостворюючими факторами, які характеризують як особливості конкретного виду діяльності, так і специфічні риси невизначеності, в умовах якої ця діяльність здійснюється.

Усі ризикостворюючі фактори підприємства умовно можна розділити на макроекономічні та мікроекономічні. До числа ризикостворюючих факторів мікроекономічного рівня, які впливають на діяльність будь-якого економічного суб'єкта (будь-то підприємство, банк, страхова компанія), пропонується відносити: несумлінність або професійні помилки партнерів і співробітників підприємства, помилки програмного забезпечення, протиправні дії співробітників компанії і третіх осіб (розкрадання, підробки), помилки технологічного процесу, рівень менеджменту та інші.

До числа ризикостворюючих факторів макроекономічного рівня, пропонується відносити зміну курсу гривні відносно ведучих світових валют, рівень інфляції, зміну ставки рефінансування НБУ, LІBOR, зміну цін на енергоносії, зміну діючих ставок оподатковування та інші.

Слід зазначити, що в економічній літературі остаточна класифікація фінансових ризиків підприємств різних напрямків діяльності ще не склалася.

Однак існує базова класифікація в залежності від того, у якій області діяльності вони виявляються. Найбільш часто виділяють наступні види фінансових ризиків підприємств [8]:

1) ціновий ризик;

2) кредитний ризик;

3) відсотковий ризик;

4) валютний ризик;

5) ризик ліквідності;

6) операційний ризик (рис.1.5).

Рисунок 1.5 – Класифікація фінансових ризиків підприємства

Особливістю фінансового ризику є те, що він неодмінно впливає на рух фінансових потоків та зміну структури фінансових активів підприємства. Тобто в результаті виникнення будь-якого виду економічного ризику неминуче призведе до появи фінансових ризиків.

До того ж застосування будь-якого методу мінімізації економічного ризику змінює рівень та структуру фінансових ризиків діяльності підприємства.

Іншою важливою особливістю фінансового ризику є те, що він виникає на усіх без винятку етапах виробничо-господарської діяльності підприємства. Прояви такого ризику є абсолютно різними– починаючи із відсоткового при кредитуванні діяльності підприємства, закінчуючи ризиком платоспроможності при збуті продукції.

9.2 Підходи до управління фінансовими ризиками підприємства

Управління фінансовими ризиками являє собою сукупність прийомів і методів, що зменшують імовірність появи цих ризиків або локалізації їхнього наслідку.

Оцінка фінансових ризиків проводиться з метою визначення ймовірності й розміру втрат, що характеризують величину (або ступінь) ризику. Вона може здійснюватися різними методами аналізу: якісним, кількісним або комплексним.

За допомогою якісного аналізу можна визначити можливі види ризику, фактори, що впливають на рівень ризику, а також потенційні області ризику.

Усі фактори, що впливають на ступінь ризику, можна розділити на зовнішні й внутрішні. До зовнішніх факторів відносяться політична й економічна ситуація в країні й за її межами, законодавчо-правова основа підприємницької діяльності, податкова система, конкуренція, стихійні лиха й ін.

До внутрішніх факторів можна віднести економічну стратегію фірми, ступінь використання ресурсів у виробничо-господарській діяльності, кваліфікацію працівників, якість менеджменту й ін.

У діяльності будь-якої фірми в умовах ринкової економіки можна виділити п'ять основних областей ризику:

1) безризикову область (фірма нічим не ризикує й одержує як мінімум розрахунковий прибуток);

2) область мінімального ризику (фірма ризикує частиною або всією величиною прибутку);

3) область підвищеного ризику ( у найгіршому разі фірма зробить покриття всіх витрат, у кращому — дістане прибуток набагато менше розрахункового);

4) область критичного ризику (фірма ризикує не тільки втратити прибуток, але й недоодержати передбачуваний виторг; масштаби її діяльності скорочуються, вона втрачає обігові кошти, улазить у борги);

5) область катастрофічного ризику (діяльність фірми приводить до банкрутства).

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших напрямків діяльності фінансового менеджера, що вимагають глибоких знань економіки й фінансів підприємств, математичних і статистичних методів, страхової справи й т.п.

З погляду своєчасності ухвалення рішення по попередженню й мінімізації втрат можна виділити три підходи до куправління ризиками:

1) активний підхід означає максимальне використання менеджером заходів управління ризиками для мінімізації їх наслідків. При цьому підході всі господарські операції здійснюються після проведення заходів щодо попередження можливих фінансових втрат;

2) адаптивний підхід - заснований на обліку в процесі управління умов господарювання, а саме управління ризиками здійснюється в ході проведення господарських операцій. При цьому неможливо запобігти всьому збитку у випадку настання ризикової події, а можна уникнути лише частини втрат;

3) консервативний підхід припускає, що заходи впливу на фінансові ризики починаються після настання ризикової події, коли підприємством уже отриманий збиток.

У цьому випадку метою управління є локалізація збитку в рамках якої управлінгня фінансовими ризиками включає кілька етапів.

На першому етапі відбувається визначення тих видів ризиків, з якими може зіштовхнутися підприємство.

На другому — проводиться аналіз і кількісна оцінка ступеня ризику.

На третьому — здійснюється вибір методів управління ризиками.

На четвертому — дані методи застосовуються на практиці й оцінюються результати проведених заходів.

Темa 10 Aнaліз фінaнcової звітноcті підпpиємcтвa

План:

10.1 Aнaліз бaлaнcу підпpиємcтвa

10.2 Aнaліз звіту пpо фінaнcові pезультaти підпpиємcтвa

10.3 Aнaліз звіту пpо влacний кaпітaл

10.4 Aнaліз звіту пpо pух гpошових коштів