8.3 Управління фінансовими інвестиціями

Фінансові інвестиції – це активи, які здійснюються підприємством з метою збільшення прибутку, тобто одержання відсотків, дивідендів, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора. Виходячи з об'єктів інвестування, розділяють фінансові інвестиції:

– у статутні фонди спільних, асоційованих і дочірніх підприємств;

– вкладення в грошовий ринок у вигляді депозитних внесків на банківські рахунки;

– вкладення у фондовий ринок у вигляді придбання акцій, облігацій, ощадних сертифікатів і таке інше.

Після оцінки окремих якостей цінних паперів формується портфель фінансових інвестицій підприємства. При цьому слід ураховувати наступні фактори:

– тип інвестиційного портфеля, який визначається співвідношенням прибутковості й фінансового ризику по цінних паперах, з яких формується портфель фінансових інвестицій.

Агресивний тип інвестиційного портфеля орієнтований на збільшення в його складі цінних паперів з високим рівнем прибутковості, незважаючи на високий рівень фінансового ризику по цих цінних паперах. Консервативний тип інвестиційного портфеля припускає його формування в основному із цінних паперів з мінімальним рівнем фінансового ризику на шкоду росту їх прибутковості. Відповідно помірний тип інвестиційного портфеля припускає приблизно рівну комбінацію високоприбуткових і ризикових цінних паперів із цінними паперами з незначним рівнем прибутковості, але й мінімальним рівнем ризику від володіння ними;

– диверсифікованість інвестиційного портфеля, тобто його розширення носить галузевий і регіональний характер;

– ліквідність інвестиційного портфеля припускає можливість при необхідності продати складові його цінні папери в максимально короткий час;

– необхідність участі в управлінні акціонерними компаніями вимагає віддавати перевагу тем цінним паперам, у яких їх власникам надаються корпоративні права, зокрема дійсна можливість участі в управлінні підприємством-емітентом цінних паперів;

– розмір оплати комісійних послуг із придбання інвестиційного портфеля і його реалізації.

Дохід, одержуваний підприємством від володіння цінними паперами або від іншого роду фінансових інвестицій являє собою інвестиційний дохід. Інвестиційний дохід розраховується як різниця між доходом від фінансових вкладень за певний період часу й видатками по них.

Усі розрахунки проводяться на підприємстві з метою:

– оцінки рівня прибутковості по окремих видах цінних паперів і портфелю фінансових інвестицій у цілому;

– своєчасної зміни структури фінансових вкладень підприємства, якщо зроблені вкладення коштів у ті або інші цінні папери будуть визнані неефективними, тобто своєчасної зміни портфеля інвестицій;

– збалансованості грошового обігу підприємства.

8.4 Управління інноваційними інвестиціями

Інноваційна діяльність – це процес формування наукових, технічних, технологічних досягнень із метою досягнення комерційного успіху. Інноваційні інвестиції здійснюються у формі придбання готової науково-технічної продукції або розробки нової науково-технічної документації.

Готова науково-технічна документація здобувається підприємствами у вигляді:

– патентів на відкриття, винаходів, промислових зразків, товарних знаків;

– ноу-хау - технічні, технологічні й інші знання, які оформлені у вигляді технічної документації, навичок, виробничого досвіду, але не запатентовані.

Придбання патентів і ноу-хау здійснюється у вигляді ліцензійних угод. Існують такі види ліцензій:

– проста ліцензія припускає обмежене право на використання патенту або ноу-хау;

– виключна ліцензія не може перепродуватися іншій особі й має тверді обмеження;

– фреэнчайзинг – це продаж ліцензії на технологію або знак фірми при дотриманні покупцем певних умов, наприклад стандартів якості продукції, що випускається, або надаваних послуг.

Управління інноваційними інвестиціями здійснюється на підприємстві шляхом проведення таких послідовних заходів:

– формування загальної потреби в інноваційних інвестиціях відповідно до вибраної підприємства стратегією здійснення таких інвестицій;

– вибір і оцінка вартості інноваційних інвестицій, що відбувається на підприємстві у два етапи. На першому етапі відбувається вибір об'єктів інвестиції, тобто ноу-хау, або інжиніринг, або якісь інші їхні види. На другому етапі проводиться оцінка обраних об'єктів;

– планування потреби в інвестиційних ресурсах для інноваційних інвестицій здійснюється виходячи з етапів впровадження інноваційних проектів, і залежить від обраної підприємством інвестиційної стратегії;

– ефективність інноваційних інвестицій визначається також, як і по реальних інвестиціях на підставі показників чистого наведеного доходу, індексу прибутковості, періоду окупності і так далі.

Темa 9. Упpaвління фінaнcовими pизикaми

План:

9.1 Сутність та класифікація фінансових ризиків.

9.2 Підходи до управління фінансовими ризиками підприємства.