7.2 Класифікація капіталу підприємства

Капітал підприємства класифікується по наступних ознаках.

1. По приналежності підприємству виділяють власний капітал і позиковий капітал.

Власний капітал характеризує вартість коштів підприємства, що належать йому на правах власності й використовуються їм для формирования частини своїх активів. Ця частина активів являє собою чисті активи підприємства.

Позиковий капітал характеризує залучені на поворотній і платний основі кошти або майнові цінності. Усі форми капіталу являють собою фінансові зобов'язання підприємства, що підлягають погашенню.

2. По цілям використання на підприємстві виділяють продуктивний, позичковий і спекулятивний капітал.

Продуктивний капітал характеризує кошти підприємства, інвестовані в його операційні активи.

Позичковий капітал являє собою ту його частину, яка інвестована в грошові інструменти (депозитні внески в банк), а також у довгострокові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, вексели й т.п.).

Спекулятивний капітал характеризує ту його частину, яка використовується для спекулятивних (заснованих на різниці в цінах) фінансових операцій.

3. По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, мматерільній і нематеріальної формах.

4. По об'єкту інвестування виділяють основний капітал і оборотний капітал.

Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, яка інвестована в усі види його необоротних активів.

Оборотний капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в оборотні активи.

5. По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного фонду.

6. По організаційно-правових формах діяльності розрізняють: ак-ционерный капітал (капітал підприємств, створених у формі АТ); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - ТОВ) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних (сімейних) підприємств).

7. По характеру використання власниками виділяють споживаний, та капітал що накопичується.

Споживаний капітал після його розподілу з метою споживання втрачає функції капіталу. Він являє собою дезінвестиції підприємства, здійснювані з метою споживання.

Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку.

8. За формою знаходження в процесі кругообігу розрізняють капітал підприємства в грошовій, виробничій і товарної формах.

7.3 Вартість капіталу

Вартість капіталу - це ціна, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел. При цьому вартість капіталу, як і вартість інших факторів проведення, впливає на рівень операційних і інвестиційних витрат підприємства.

Сфери використання показника вартості капіталу.

1. Вартість капіталу підприємства служить заходом прибутковості його операційної діяльності.

2. Вартість капіталу є заходом доцільності й ефективності реальних і фінансових інвестицій.

3. Вартість капіталу є критерієм прийняття управлінських рішень щодо використання лізингу або придбання в власність основних виробничих фондів. Якщо вартість обслуговування лізингу перевищує вартість капіталу, застосування лізингу для формування основних фондів для підприємства недоцільно.

4. Вартість окремих елементів капіталу використовується для управ-ления його структурою на основі механізму фінансового важеля. Ефективне використання фінансового важеля заклечається у формуванні найвищого його диференціала, однієї зі складових якого є вартість позикового капіталу. Мінімізація вартості позикового капіталу забезпечується в процесі формування структури джерел позикового капіталу на підприємстві.

5. Вартість капіталу є чинником, що впливають на ринкову вартість підприємства. Зниження вартості капіталу приводить до росту ринкової вартості підприємства й навпаки. Так, ціна на акції акціонерного товариства піднімається або падає відповідно при зниженні або росту вартості капіталу.

6. Вартість капіталу є критерієм формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (в 1-у чергу – оборотних активів). Виходячи з вартості капіталу, підприємство формує агресивний, помірний або консервативний тип політики фінансування активів.