1. Мета, завдання, функції та принципи організації педагогічної практики студентів

Мета педагогічної практики – формування, поглиблення та систематизація теоретичних знань, практичних умінь і навичок, здібностей, мотивів, цінностей, стилю поведінки та діяльності, набутих під час попередньої підготовки студентів в освітньо-виховному процесі вищої школи, та необхідних для успішного виконання завдань біологічної освіти й виховання учнів у майбутній професійній діяльності в умовах загальноосвітньої школи.

Завдання педагогічної практики:

• закріплювати теоретичні знання з географічної освіти й виховання учнів – обумовлено тим, що безпосереднє усвідомлення сутності навчально-виховного процесу школи та участь у ньому унаочнюють засвоєні теоретичні положення, доводять їх правомірність, сприяють осмисленню, систематизації набутих знань;

• удосконалювати практичні вміння й виробляти навички планувати, організовувати, аналізувати, коригувати виховну роботу географічного змісту у школі відповідно до вікових, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовки;

• стимулювати інтерес студентів-географів до географічної освіти й виховання учнів.

Функції педагогічної практики:

• навчальна – майбутні вчителі засвоювали відповідні знання та вміння з географічного виховання учнів;

• виховна – систематична робота з географічного виховання стимулювала інтерес майбутніх учителів до нього, відповідальність, бажання досягти належних результатів;

• розвиваюча – педагогічна практика сприяла розвитку спостережливості, педагогічного мислення студентів, вміння аналізувати факти, робити відповідні висновки тощо);

• - інтегруюча (виконання системи практичних завдань передбачало актуалізацію набутих раніше теоретичних знань, елементарних умінь з педагогіки, психології, природничих наук, активізувало систему мотивів, ціннісних орієнтацій, їх інтеграцію та спрямованість на виконання визначених завдань).

Принципи організації педагогічної практики:

• відповідність змісту педагогічної практики вимогам, поставленим державою та суспільством до географа та його діяльності з географічної освіти й виховання учнів;

• зв’язок практики з життям, що передбачає створення умов, добір системи завдань, які максимально відображають діяльність учителя з географічної освіти й виховання учнів;

• принцип систематичності та неперервності обумовлює систематичне, регулярне залучення студентів до виконання завдань з географічної освіти й виховання школярів;

• поступове та логічне ускладнення змісту й завдань практики, що дає змогу послідовно залучати студентів до виконання системи дій та операцій, необхідних для побудови цілісного та цілеспрямованого процесу географічної освіти й виховання школярів, полегшує їхнє засвоєння, водночас, постійне ускладнення завдань та необхідність їх подолання забезпечує підтримку інтересу до географічної освіти й виховання учнів;

• зв’язок із теоретичними курсами, лекційними та практичними заняттями: у процесі виконання визначених завдань практики студенти реалізують знання, вміння та навички, набуті раніше в аудиторній та позааудиторній навчально-виховній роботі;

• навчально-виховний характер практики: роботу студентів плануємо таким чином, щоб вона сприяла закріпленню та поглибленню набутих на заняттях теоретичних знань, виробленню умінь послідовно та цілеспрямовано здійснювати географічну освіти й виховання учнів, застосовуючи засвоєні методи та прийоми, і, водночас, сприяла підвищенню інтересу майбутніх учителів до географічної освіти й виховання учнів та розвивала бажання його здійснювати.