Генна інженерія

Сучасна наука інтенсивно використовує методи, засновані на рекомбінантній ДНК. Рекомбінантна ДНК — штучно створена людиною послідовність ДНК, частини якої можуть бути синтезовані хімічним шляхом, за допомогою ПЛР, або клоновані з ДНК різних організмів. Рекомбінантні ДНК можуть бути трансформовані в клітини живих організмів у складі плазмід або вірусних векторів. Генетично модифіковані тварини і рослини зазвичай містять рекомбінантні гени, вбудовані в їхні хромосоми. Тоді як генетично модифіковані бактерії і дріжджі використовуються для виробництва рекомбінантних білків, тварини використовуються в медичних дослідженнях, а рослини з покращеними харчовими якостями — в сільському господарстві.

Судово-медична експертиза

Судмедексперти використовують знайдені на місці злочину ДНК крові, сперми, шкіри, слини або волосся для ідентифікації злочинця. Процес ідентифікації називається генетичним фінґерпринтингом або визначенням картини (профайлу) ДНК. У фінґерпринтингу порівнюється варіабельні ДНК геному, наприклад, короткі тандемні повтори й послідовності мінісателітів різних людей. Це дуже надійний метод визначення злочинців, хоча визначення може бути утруднене при забрудненні сцени злочину ДНК інших людей.

Фінґерпринтинг був розроблений в 1984 році британським генетиком Алеком Джеффрейсом (Alec Jeffreys) і вперше використаний як доказ у суді над Коліном Пітчфорком (Colin Pitchfork) в справі, де він був звинувачений у вбивстві й згвалтуванні^[107].

Наразі в багатьох західних країнах, наприклад, Великобританії і США, у злочинців, звинувачених у злочинах деяких типів, забирається зразок ДНК для бази даних. Це допомогло визначити винних в раніше нерозкритих злочинах, оскільки ДНК зберігається на речових доказах. Ще цей метод використовується для визначення особи у разі масової загибелі людей та багатьох інших тестах. Зокрема, крім встановлення злочинців, метод фінґерпринтингу використовується для проведення тесту на батьківство, встановлення відповідності донорських органів, діагностики генетичних хвороб та дослідження популяцій тварин.

Будова ДНК

Ділянки ДНК – паліндроми, послідовності, які однаково читаються в прямому і зворотному напрямках: а роза упала на лапу азора

James Watson and Francis Crick біля моделі ДНК

РНК

Можливість утворення такого водневого зв'язку може бути легко продемонстрована на молекулярних моделях нуклеозидів з анти-конформацією. Вперше припущення про таку взаємодію було висунуто для пояснення розходження УФ-спектрів у сильно лужному середовищі уридину й уридин 3-фосфату, з однієї сторони й уридин-2-фосфату з іншої сторони. Прямих же доказів утворення такого роду водневого зв'язку не отримано.

Проте побічних доказів утворення такого зв'язку багато: ЯМР-спектри, УФ-спектри. Уявлення, про взаємодію карбонільної групи при C-2 піримідину з гідроксильною групою при C-2 залишку рибози використовується для пояснення механізму дії панкреатичної рибонуклеази.

У пуринових нуклеозидах можливо утворення водневого зв'язку між N₃ і воднем гідроксильної групи при C-2. На користь такої взаємодії говорять деякі розходження в УФ- і ЯМР-спектрах пуринових рибо- і 2-дезоксірибонуклеозидів.

М оже бути і ще один тип утворення водневого зв'язку характерного для олігорибонуклеотидів.

Утворення такого зв'язку, очевидно, позначається на стабілізації полінуклеотидного ланцюга у випадку рибополімерів.

Табл..1.

Основи	Нуклеозиди			Нуклеотиди
Назва	Назва	Символ		Назва	Символ
Рибонуклеозиди і рибонуклеотиди
Аденін	Аденозин	А (А)	Аденілова кислота		5 АМФ або рА
Гуанін	Гуанозин	Г (G)	Гуанілова кислота		5 ГМФ або рГ
Тимін	Тимідин	Т (Т)	Тимідилова кислота		5 ТМФ або рТ
Урацил	Уридин	У(U)	Уриділова кислота		5 УМФ або рУ
Цитозин	Цитидин	Ц(С)	Цитидилова кислота		5 ЦМФ або рЦ

Якщо залишок фосфорної кислоти знаходиться в 3- положенні вуглеводу, то відповідно символ фосфорної кислоти – р буде стояти після символу нуклеозиду, наприклад Ар – аденозин-3-фосфат. Для позначення 2-дезоксирибонуклеозидів і 2-дезоксирибонуклеотидів використовується символ d, наприклад, рdА - дезоксиаденілова кислота, dЦр – дезоксицитидин - 3-фосфат.