30. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів

Загальні вимоги безпеки, повинні передбачати:

- зведення до мінімуму контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками (тканини з штучними волокнами), напівфабрикатами, готовою продукцією (особливо в процесі волого-теплової обробки) та відходами виробництва, що чинить шкідливу дію;

- заміну технологічних процесів та операцій (таких як розкрій тканини, настилання вати для виготовлення прокладок тощо), що зв'язаний з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при яких указані фактори мають меншу інтенсивність;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих факторів на окремих технологічних операціях і негайне їх усунення;

- систему контролю та управління технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих та аварійне вмикання виробничого обладнання;

- своєчасне видалення відходів виробництва, які є джерелом небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

31. Вимоги безпеки при експлуатації піднімально-транспортних машин

Під час обладнання, установки і експлуатації підіймально-транспортного устаткування необхідно керуватися галузевими правилами з охорони праці, "Правилами обладнання і безпеки експлуатації ліфтів", "Правилами обладнання і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів", ГОСТ 12.2.003-91, а також вимогами безпеки, викладеними в стандартах і технічних умовах на устаткування інших видів. Вантажопідйомні машини перед запуском в роботу і періодично в процесі експлуатації підлягають технічному обстеженню (огляду і випробуванням). Під час повного технічного обстеження проводять огляд, статичні і динамічні випробування вантажопідйомних механізмів.

Результати технічного огляду вантажопідйомних машин записують в їх паспорт і спеціальний журнал. На кожному вантажопідіймальному механізмі, крім інвентарного номера, указують допустиме робоче навантаження. Обслуговування підіймально-транспортних машин і механізмів управління ними доручають спеціально навченим і атестованим особам.

32. Дія електричного струму на людину. Основні види ураження людини ел.Струмом

Дія електричного струму на організм людини має різносторонній характер і різносторонні прояви – від слабих подразнень до смертельних наслідків.

Електричний струм , що проходить через тіло людини, може спричинити термічну, хімічну, світлову, механічну та біологічну дію.

Електричне ураження організму струмом буває місцевим (електричні травми) і загальним(електричні удари) коли уражається весь організм.

Характерними видами місцевих електричних травм є:

• електричні опіки;

• електричні знаки;

• металізація шкіри;

• механічні ураження;

• електрофтальмія.

33. Основні причини електротравматизму

—  недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння групп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

— порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

— неправильна організація праці;

— неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

— порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку;

 — несправність ізоляції, через що металеві неструмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;

— обрив заземлювального провідника;

— використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;

— виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

— застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

— низька якість з'єднань та ремонту;

— недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");

 —  ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

—  живлення декількох споживачів від загального пускового пристроя з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

—  недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

—  виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

—   невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

— користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);

— некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

—   відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

—   відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.