- •Місце та значення суопг в системі управління функціонуванням галузі.
- •Суопг. Загальні вимоги до її побудови
- •Основні функції та особливості структури суопг.
- •Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •5 6 7 8. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •9. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •12. Чинники, що формують умови праці
- •13. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •14 15 16. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •17 18. Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •19 20. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •21 22. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •23 24. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •25. Небезпечні умови та небезпечні обставини. Що формують небезпечні ситуації в умовах виробництва
- •26. Система нарядів-допусків при експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки
- •27. Наряд-допуск. Правила видачі та порядок оформлення
- •28. Небезпечні зони. Умови та обставини їх виникнення
- •29. Захист працівників від дії небезпечних виробничих чинників. Знаки безпеки
- •30. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •31. Вимоги безпеки при експлуатації піднімально-транспортних машин
- •32. Дія електричного струму на людину. Основні види ураження людини ел.Струмом
- •33. Основні причини електротравматизму
- •34. Чиннии що визначають величину безпечної напруги
- •35. Категорії приміщень щодо небезпеки ураження людини ел.Струмом
- •36. Засоби захисту людей від ураження електричним струмом. Захисне заземлення
- •37. Засоби захисту людей від ураження електричним струмом. Захисне занулення
- •38. Засоби захисту людей від ураження електричним струмом. Захисне вимикання
- •39. Блискавкозахист об’єктів будівельної галузі
- •40. Основні засоби захисту при роботі на електроустановках
- •41. Причини виникнення пожеж в умовах галузі
- •42. Чинники пожежної небезпеки галузевих об’єктів
- •43. Пожежонебезпечні властивості та особливості речовин та матеріалів
- •44. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •45. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об’єктів
- •46. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •47. Заходи та засоби системи забезпечення пб
- •48. Навчання з питань пб
- •49. Основні завдання та порядок роботи пожежно-технічної комісії
- •50. Основні напрямки діяльності добровільної пожежної дружини
- •51. Функціональні обов’язки та права Державного пожежного нагляду
- •52. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •53. Організація служби пб в галузі
- •54. Заходи та засоби підвищення системи забезпечення пожежної безпеки
43. Пожежонебезпечні властивості та особливості речовин та матеріалів
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх здатність до виникнення і поширення горіння.
Показниками пожежовибухонебезпеки є: група горючості; температура спалаху; спалах; температура само спалахування, температура самозаймання, температурні межі поширення вогню і ін.
За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи: негорючі (неспалимі), важкогорючі (важко спалимі), горючі (спалимі).
Температура спалахування — це та найменша температура речовини, при якій вона займається від джерела спалахування і продовжує горіти після його вилучення.
Температура самоспалахування — це найменша температура навколишнього середовища, за якої в результаті подальшого самоокислення спостерігається самоспалахування речовини.
Температурні межі поширення полум'я — це температури речовини, за яких в окислюваному середовищі вона утворює концентрації, що дорівнюють нижній та верхній концентраційній межі поширення полум'я (відповідно НКМП та ВКМП).
Самозаймання — це процес горіння, який виникає від теплоти, що утворюється в речовині внаслідок теплових, біологічних або фізикохімічних процесів.
Умови, необхідні для виникнення процесу самозаймання, — це достатня подрібненість горючої речовини, легка її горючість, велика поверхня окислення і виділення такої кількості теплоти, що перевищує розсіювання її в зовнішнє середовище.
44. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
Пожежне навантаження — це кількість теплоти, яка може виділитися при повному згорянні всіх матеріалів, що знаходяться в приміщенні, включаючи поверхні стін, перегородок, підлог та-стель. Питоме пожежне навантаження — пожежне навантаження на м площі (для будівель і споруд — на м2 підлоги).
До будівель категорії А відносять склади балонів зі стиснутим горючим газом, бензосклади, насосні станції по перекачці рідини з температурою спалаху до 28°С, а також малярні цехи, де використовуються нітрофарби, лаки та нітроемалі, склади карбіду кальцію, ацетиленові станції.
До категорії Б належать насосні станції по перекачці рідин з температурою спалаху 28...61 °С, кисневі станції, малярні цехи, де використовують оліфу та олійні лаки, балони з киснем, склади легкозаймистих і горючих рідин з температурою спалаху від +28 до 120°С (газ, нафта, скипидар, смола та ін.).
До категорії В належать паливо-мастильні склади, автогаражі,. лісопильні, деревообробні, столярні, лісотарні, смолоперегінні заводи, склади термоізоляційних і рулонних горючих матеріалів, склади горючих будівельних матеріалів.
До категорії Г належать кузні, газогенераторні станції, котельні, пічні відділення, ливарні, зварювальні, термічні, автомобільні гаражі, депо.
До категорії Д належать механічні цехи холодної обробки металу, повітродувні, компресорні станції, слюсарні, склади металу.
45. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об’єктів
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів здійснюється згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) з метою виключення можливості виникнення пожежі.
Згідно з ПУЕ пожежонебезпечною зоною називається простір у середині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї), в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини як при нормальному технічному процесі, так і при його порушенні. Ці зони у разі використання із них електроустаткування поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-IIа, П-ІІІ.
Вибухонебезпечною зоною називається приміщення або обмежений простір в ньому, де є у наявності чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші. Виходячи із характеристики вибухонебезпеки ці зони поділяються на шість класів; В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа.
