Тема 7. Організація нагляду за безпекою руху на залізничному транспорті України

7.1. Організаційна структура контролю безпеки руху на залізницях України.

7.2. Структура та функції ЦРБ

7.3. Особливості контролю за БР на залізницях Заходу.

7.4. Шляхи забезпечення необхідного рівня БР

7.1.Організаційна структура нагляду за безпекою руху на залізницях України

На залізничному транспорті України icнyє система забезпечення безпеки руху, яка побудована за галузевим принципом. Ієрархічна структура її наведена на рис. 6.1 (дивись окремий файл «Рис. 6.1»).

Структура має 4 рівня: міністерство, Укрзалізниця, залізниця - регіон, лінійні підприємства. Зміст двох нижніх рівнів наведено на прикладі Південної залізниці. На інших залізницях можливі відмінності, проте структура Південної залізниці визнана вдалою на даний момент часу. Зв'язок між рівнями I та II носить лише інформаційно-методологічний характер: збір та накопичення статистики щодо стану безпеки, аналіз її та вироблення методів покращення рівня безпеки руху на залізницях України. Між іншими рівнями зв'язки виробничі: розроблені на вищих рівнях організаційні та технічні принципи забезпечення певного рівня безпеки впроваджуються у життя з обов'язковим зворотнім зв'язком - результати впровадження повинні бути проаналізовані для подальшого використання. Ha cxeмi не наведені структури управлінь, апаратів та дільниць для спрощення схеми та її сприйняття.

Організацією та контролем за забезпеченням безпеки руху на залізницях займається апарат по безпеці руху поїздів та автотранспорту. Для надання більшого значення й ваги в наслідок важливості цей підрозділ в управлінні отримав назву "апарат", а не "служба", а керівник апарату - дорожній ревізор - є заступником начальника залізниці. Йому підпорядковані по даним питанням yci начальники служб й інші заступники начальника дороги.

Безпека є головним принципом та змістом роботи галузевих оперативних служб й підпорядкованих їм лінійних підприємств без участі апарату по безпеці. З іншої сторони в апаратi по безпеці є ревізори (РБШ, РБД_, РБТ та iншi), які контролюють й організовують цю діяльність по службам Ш, Д, Т та інших. Теж саме відноситься й до ревізорських дільниць по регіонам. У штаті служб є посади ревізорів, які підпорядковані начальникам відповідних служб, а не дорожньому ревізору. Як видно з рисунку 3.2 у різних службах це організовано по різному. У службі Д є ревізорські дільниці, у службі М - напрямки. Ревізорські дільниці по регіонах здійснюють контроль й організацію безпеки безпосередньо у лінійних підприємствах й те ж саме за галузевим принципом. Для Харківського й Полтавського регіонів n1, n2 = 110 (порядку 90 станцій й 20 лінійних підприємств), nЗ, n4 = 70. Легко побачити, що на самому нижньому piвнi відсутні працівники, які спеціально займаються питаннями безпеки, тому що уся організація робіт по безпеці руху лежить на керівникові лінійних підприємств.

Звичайно, кожний з підходів щодо організації контролю безпеки руху має як свої переваги так i недоліки, i тому необхідно детально проаналізувати переваги кожної з структур, щоб прийти до синтезу її найкращого вapіaнту. Д, M, Ш, Е, Т, В, П, Л - служби перевезень, вантажної та комерційної роботи, сигналізації та зв'язку, енергетики, локомотивна, вагонна, колії, пасажирська;

ДР, ДКР - старший ревізор, ревізор служби перевезень;

МР, МКРС - старший ревізор, ревізор дільниці служби М;

УРБ - головний ревізор відділення (регіону) залізниці.